Перейти к основному содержанию
 

Вы здесь

Тарас Шевченко: ефективність - головний критерій професіонального руху

12.04.2018
Категория: 
 30594775_2105590979719760_6641185514646929408_o.jpg

Багато хто з випускників тренінгів компанії «BogushTime» згодом повертається для оновлення знань, проходження навчання на інших, глибших рівнях, чи в додаткових напрямках. Ми завжди з захопленням спостерігаємо за ростом і розвитком в різних сферах життя наших клієнтів, цінуємо можливість взяти участь у цих якісних змінах і познайомитися з історіями успіху, в яких визначна роль належить управлінню часом.

Тарас Шевченко – відомий громадський діяч – приклад наполегливості у русі до мети. Розвиваючи багато важливих для країни суспільних проектів, проходячи різні тренінги в «BogushTime» для отримання інструментів ефективного управління своїм часом, він працює над змінами в Україні як керівник однієї з найпотужніших громадських організацій Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Протягом останніх 10 років він мав мрію потрапити у Єльський університет за програмою  Yale World Fellows, за якою навчалися лише троє українців Ігор Шевченко, Андрій Шевченко та Святослав Вакарчук. На сьогодні цю мрію вже здійснено, тож попереду у Тараса Шевченка ще багато великих цілей щодо зміни життя в Україні на краще.

Про свої плани і проекти, про якісні зміни в житті за останні 6 років з моменту проходження першого тренінгу в «BogushTime», і про те, в чому найбільша цінність навчання тайм-менеджменту для кожного керівника і просто цілеспрямованої людини, розповів нам Тарас Шевченко.

 30572099_2105590973053094_734302642972393472_o.jpg

І.З.: У Вас багато проектів, розкажіть про них, які цілі Ви ставите перед собою в цих проектах?

На сьогодні я – співголова ради Реанімаційного Пакету Реформ (РПР) – це коаліція з 82 громадських організацій. Також я є директором однієї з організацій цієї коаліції – Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). За останній час я суттєво зменшив кількість напрямків діяльності для концентрування своїх зусиль. Восени я вийшов з наглядової Ради Суспільного Мовлення, склав повноваження в Незалежній Медійній Раді. В цих проектах було важливіше долучитися на старті, а тепер вони вже працюють достатньо якісно без моїх додаткових зусиль.

Якщо брати всі мої проекти в сукупності, то головна їх ціль – змінювати країну різними способами і в різних напрямках, підвищувати якість життя людей, їхню відповідальність перед собою і країною. Наприклад, адвокаційна кампанія «За безпечні дороги» спрямована на зменшення смертності та травматизму, які на українських автошляхах просто зашкалюють. Один з простих і дієвих інструментів для цього – користування пасками безпеки. Багато людей не усвідомлюють того, що використання паска безпеки може врятувати близько 1000 людей на рік від смерті і ще багато тисяч людей від травм. І, зокрема, зекономити кошти, які українці витрачають на здоровʼя і на ремонти машин.

А от, наприклад, кампанія, яка спрямована проти куріння, зберігає життя людей через те, що вони менше вдихають диму. Нам вдалося ще у 2012 році написати і спільно пролобіювати законопроект про заборону паління в кафе, барах і ресторанах. Зараз ми працюємо над забороною відкритої викладки сигарет в місцях торгівлі. Сигарети мають продаватися на закритих полицях, недоступні візуально для дітей, або колишніх курців, зменшуючи спокусу розпочати курити знову. І це – один зі світових стандартів.

Не зважаючи на різнонаправленість наших кампаній – ми завжди заохочуємо громадян бути активними, брати відповідальність на себе, і необовʼязково, щоб це були якісь масштабні цілі. Оскільки зміни можна робити навколо себе, у своїй сімʼї, в житті своїх близьких, у своєму місті – і це не менш важливі речі. Найважливіше те, що людина зробила сама.

 img_0329-1.jpg

І.З.: Зараз все частіше люди їдуть за кордон задля визнання, легшого просування у розвинутіших суспільствах, щоб більше заробляти. У Вас дуже багаті і глибокі знання в різних напрямках, але Ви бажаєте саме цю країну змінювати на краще. Чому ви обираєте складніший шлях?

Я завжди був патріотично налаштований. Як живуть за кордоном я дізнався достатньо рано. В 1991 році, коли мені було 14 років, я потрапив до Канади на 45 днів, і вже тоді я міг відзначити, що рівень життя там колосально відрізняється від нашого – тоді ще радянського. І це відкрило мені очі на те, що життя може бути суттєво іншим, що моя країна має бути іншою. Мені ніколи не було цікаво просто переїхати в ту іншу, кращу країну, але було відчуття,  що треба працювати над своєю рідною країною, потрібно її вдосконалювати, і досягати цих цілей, навіть якщо вони надскладні. Це видається набагато цікавішим, ніж просто перейти в комфортне середовище, жити розслаблено, задовольняючи  якісь свої базові потреби.

І.З.: Яким чином Ви познайомились з «BogushTime»? Коли і з якою метою пройшли свій перший тренінг з управління часом?

Моє знайомство з «BogushTime» почалось з BogushBook, який я отримав в подарунок від журналістки Тетяни Коваленко. Саме вона і розповіла мені про тренінг, на якому вже побувала. Але фактично, як планнером, я ним не користувався допоки сам не пройшов цей тренінг в 2012 році. Тому що окрім володіння BogushBook, треба ще розуміти, нащо всі ці сторінки, як їх заповнювати, і як взагалі все це працює.

Організація «Інститут Медіа Права», яку я створив в 2005 році, станом на 2012 достатньо сильно виросла, збільшилася кількість проектів, людей. Я відчував величезну потребу щось змінити саме в контексті тайм-менеджменту. Я шукав якихось ідей в цьому напрямку, і розумів що моя дуже класна памʼять - це вже не той інструмент, на який можна покладатися з такою кількістю задач. В мене було відчуття повної перевантаженості в голові, неможливості утримувати інформацію на різних папірцях, і планувати зустрічі на кілька тижнів вперед. Тому, той момент, коли я вперше прийшов на тренінг, був, напевно, моментом найбільшої моєї потреби в таких знаннях. Я відчув гостру необхідність знайти інструмент для того, щоб вирішити мою проблему.

 18893006_1383859218350440_1950544352294186846_n.jpg

Знання і інструменти, які я отримав на тренінгу, мене повністю задовольнили. Я негайно розпочав робити те, що було запропоновано, і так само негайно я відчув результати і зміни. Навіть, коли просто вивантажуєш все зі своєї голови в BogushBook, то вже відчуваєш неймовірне полегшення від того, що тобі же не потрібно все це утримувати, боятися, що ти загубиш якийсь листочок, чи не знайдеш якийсь запис.

І.З.: Як ви на той час усвідомлювали поняття тайм-менеджменту?

Я йшов на тренінг в очікуванні, що я отримаю знання, інструмент - як планувати і, як все встигати. Що було дуже несподівано і корисно – це зміна мого ставлення до часу, відкидання помилкових припущень. Наприклад, багато людей хочуть, щоб у них було більше, ніж 24 години на добу. Навіть усвідомлення, що думати про це – безглуздо, і треба працювати з тим, що у тебе насправді є --  змінило багато в моїх орієнтирах щодо планування часу. Тому теоретична частина того першого тренінгу виявилася  для мене надважливою.

І.З.: Ви двічі проходили тренінг «Управління часом і делегування». Також пройшли інші навчальні проекти в «BogushTime». В чому була потреба?

Деякі ідеї починають діяти в твоєму житті, тому що ти десь їх почув і з ними погодився. Декілька фраз, які я почув від тренера на першому тренінгу в «BogushTime», суттєво впливали на мене певний час.

Наприклад, я запамʼятав одну історію з цього тренінгу, про те, що один бізнесмен довгий час не погоджувався замінити свій BogushBook на новий, хоча той і мав вже достатньо зношений вигляд. На будь-які пропозиції він відповідав: «Ви не уявляєте, скільки грошей я вже “нащелкав” з цим БогушБуком – я просто не можу його змінити!». І я також близько 6 років користувався одним і тим самим BogushBook.

А друга історія з мого першого навчання управління часом була про директора однієї компанії, який проходив цей тренінг щороку. І коли в нього питали, навіщо він це робить, він відповідав, що це для нього - можливість випасти зі своїх ділових процесів на два дні, і спокійно подумати про свої плани на майбутнє, щось нагадати, поспілкуватись з цікавими людьми. Приблизно такі ж мотиви були і в мене, коли я приходив на нові тренінги, памʼятаючи ці слова.

 img_0407-1.jpg

Це дійсно важливо для керівника і взагалі для кожної людини - мати час, коли ти відриваєшся від своїх рутинних справ, від щоденних процесів, і маєш можливість ширше подивитись на картинку своїх планів, відчути нові ідеї. Людина має памʼятати, що для неї є найголовніше. Але коли весь час знаходишся в рутині, всі думки спрямовуються саме на поточку, і ти не в змозі тримати в голові свої великі цілі.

Коли я повернувся з Америки, я ще чіткіше собі сформулював завдання, що потрібно достатньо регулярно ходити на різні навчальні програми, і що користь не тільки в нових знаннях, а саме в спілкуванні, знайомстві з новими людьми, можливості по-новому подивитися на свої головні цілі та ідеї.

І.З.: Що в вашому житті і в професійній діяльності суттєво змінилося завдяки першому тренінгу в «BogushTime» 6 років тому?

Організація, в якій я працював, коли вперше прийшов на тренінг, на той момент дуже змінилася, виросла з часу її заснування: в рази збільшилася кількість людей, значно зросли бюджети, з якими ми працювали. Коли компанія зростає, дуже важливо, щоб керівник встигав за цим ростом. Дуже часто керівники потрапляють в так звану «пастку засновника», коли після етапу швидкого росту компанія має працювати по-іншому, але керівник до цього не готовий. Він готовий її вивести, підняти, але що робити далі, як підтримувати подальше її розширення, людина не знає.

Особливо багато складнощів виникає з точки зору персоналу. Коли чисельність працівників складає не більше десяти осіб, керівник може працювати з кожним. А коли їх стає 20-30, то треба вже керувати по-іншому. І тому отримання навичок, в тому числі в плануванні, в тайм-менеджменті є надзвичайно важливим, щоб рухати компанію далі. Багато бізнесів і громадських ініціатив на цьому етапі руйнується. І це виглядає начебто дивно: людина, яка з нуля підняла компанію до певного рівня, чомусь не може продовжувати і підтримувати цей ріст. Але в менеджменті відзначається саме така проблема на етапі зростання. Якщо цей етап не пройти, дали буде глибока криза і рецесія.

Я чітко усвідомлюю, що то був для мене той самий момент, коли мені, як керівнику, потрібно було переходити на наступний рівень, тому що людей стало більше, і управління мене тотально виснажувало. Подальше зростання без змін напевно було б неможливе.

І.З.: Яких цілей Ви досягли за 6 років,  з того часу, як почали використовувати технологію тайм-менеджменту в своєму житті?

Виходячи з того, що ми працюємо з багатьма напрямками, важко так відразу відповісти. За цей час зʼявилася кампанія «За безпечні дороги», зʼявився новий напрямок «Чесно! Фільтруй суд», де ми аналізуємо роботу всіх суддів. Створено коаліцію «Реанімаційний пакет реформ» і саме нашій організації було довірено організовувати секретаріат і по суті працювати в інтересах всіх організацій, які увійшли в РПР.

 19959076_1604984892853633_7190400758531863799_n_-_kopiya.jpg

Ми багато працюємо з медіа-реформами, тобто з реформами засобів інформації, і у більшості напрямків, з якими ми працювали протягом десяти років, зʼявився прогрес. Це реформа державного телебачення із створенням суспільного ТБ, де законодавство не рухалось 10 років, реформа державних і комунальних газет. У західних країнах не існує державних журналістів в принципі – це пережиток радянського союзу. Тому прозорість медіа-власності, журналістська етика – ті цілі, які ми втілюємо створенням Незалежної Медійної  Ради.

І ще один важливий проект, який ми реалізовували і продовжуємо робити – це робота в регіонах. Оскільки однією з великих проблем громадського сектора є те, що організації звикли працювати в Києві, з державною владою. Але ж насправді 90% українців живе в інших містах і селах. Тому ми намагаємося запустити якомога більше навчальних програм, тренінгів з людьми саме в регіонах України. В цьому напрямку відбувся проект «Майстерня Активних Громадян», де тисячі людей відвідали наші тренінги, на яких ми розповідали про права громадян, пояснювали, як людина може контролювати бюджет, чи свого мера, як вона може за реєстрами зʼясувати, скільки заробив депутат чи суддя, які запити вона може подавати і т.д.

І.З.: Багато хто зі співробітників Ваших організацій пройшли тренінг «Управління часом та делегування». Ви також навчаєте всіх своїх нових співробітників. Що це дає Вам, як керівникові? Адже буває так, що працівники покидають команду.

Наша організація завжди приділяє увагу навчанню співробітників. І, звісно, всі представники нашого ТОП-менеджменту пройшли тренінги з управління часом та делегування. Ми, звичайно, не обмежуємося лише цим тренінгом, були на різних навчальних програмах «BogushTime».

На мою думку, будь-який керівник має дбати про розвиток свого персоналу. Не можна мислити категоріями, що навчання - інвестиція яка може загубитися, що людина навчиться і піде, чи стане просити більше грошей. В компаніях, які не дбають про своїх людей, напевно, найбільший відтік кадрів і відбувається. Мотивація людей найчастіше не є фінансовою, особливо в громадському секторі. Люди мотивовані ідеями, і їхнє відношення до роботи залежить від ставлення компанії до них. Направляти на навчання – це теж важлива частина цього ставлення.

 img_0408-1.jpg

І.З.: Поділіться, будь ласка, своїми цілями і планами на  майбутнє.

Є одна найголовніша ціль – змінювати країну. Вона ще не досягнута, і, напевно, це - ціль на все життя.

Мене часто питають, чи планую я йти в політику? Але для мене головне, на якій позиції я можу бути найбільш ефективним в досягненні своїх цілей. Багато моїх друзів стали народними депутатами, і намагалися змінювати країну з боку влади. Ми робили свою справу з боку громадської коаліції РПР, Центру демократії. І, на моє особисте переконання, за останні 4 роки я на своєму місці був набагато ефективнішим, ніж якщо б я був народним депутатом. Тому на майбутнє - принцип той самий: я буду там, де зможу бути найбільш ефективним для досягнення головної цілі.

І.З.: Кому, на ваш погляд, буде корисним навчання в «BogushTime»? Кому могли б порекомендувати тренінг «Управління часом і делегування»?

Я можу порекомендувати це навчання кожному. Але найбільш корисним воно буде для тих, хто усвідомлює, що дійсно хоче щось змінити в собі в контексті тайм-менеджменту. В Єльскому університеті нам розповідали один анекдот про зміни, якщо перекласти його українською, звучить приблизно так:

«Скільки потрібно психологів, щоб змінити лампочку? Відповідь: Лише один. Але лампочка має справді захотіти змінитися»

Тобто людина має справді захотіти змін, і саме в такому настрої приходити на тренінги в «BogushTime». Тоді процес навчання буде найефективнішим, а його результати зможуть по-справжньому змінити життя людини на краще.

Інтерв'ю проводила Інеса Захаренко

вас заинтересуют тренинги:

Алматы
Киев
Санкт-Петербург

В результате Вы упорядочите задачи и цели, научитесь эффективно планировать, расставлять приоритеты и управлять изменениями в работе и жизни. С тренинга Вы унесете цели и планы минимум на 10 лет, ближайший год, 3 месяца и следующий день. Т.е. Вы начнете планировать и управлять временем уже на тренинге, и все что Вам будет нужно потом, чтобы достичь своих целей и получить результаты – это пользоваться простой и практичной технологией планирования в жизни.

Тарас Шевченко: ефективність - головний критерій професіонального руху Тарас Шевченко: ефективність - головний критерій професіонального руху

Тарас Шевченко – відомий громадський діяч – приклад наполегливості у русі до мети. Розвиваючи багато важливих для країни суспільних проектів, проходячи різні тренінги в «BogushTime» для отримання інструментів ефективного управління своїм часом, він працює над змінами в Україні як керівник однієї з найпотужніших громадських організацій Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Своїми успіхами та досягненнями Тарас розказуэ у інтерв'ю далі

Багато хто з випускників тренінгів компанії «BogushTime» згодом повертається для оновлення знань, проходження навчання на інших, глибших рівнях, чи в додаткових напрямках. Ми завжди з захопленням спостерігаємо за ростом і розвитком в різних сферах життя наших клієнтів, цінуємо можливість взяти участь у цих якісних змінах і познайомитися з історіями успіху, в яких визначна роль належить управлінню часом.

Тарас Шевченко – відомий громадський діяч – приклад наполегливості у русі до мети. Розвиваючи багато важливих для країни суспільних проектів, проходячи різні тренінги в «BogushTime» для отримання інструментів ефективного управління своїм часом, він працює над змінами в Україні як керівник однієї з найпотужніших громадських організацій Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Протягом останніх 10 років він мав мрію потрапити у Єльський університет за програмою  Yale World Fellows, за якою навчалися лише троє українців Ігор Шевченко, Андрій Шевченко та Святослав Вакарчук. На сьогодні цю мрію вже здійснено, тож попереду у Тараса Шевченка ще багато великих цілей щодо зміни життя в Україні на краще.

Про свої плани і проекти, про якісні зміни в житті за останні 6 років з моменту проходження першого тренінгу в «BogushTime», і про те, в чому найбільша цінність навчання тайм-менеджменту для кожного керівника і просто цілеспрямованої людини, розповів нам Тарас Шевченко.

 30572099_2105590973053094_734302642972393472_o.jpg

І.З.: У Вас багато проектів, розкажіть про них, які цілі Ви ставите перед собою в цих проектах?

На сьогодні я – співголова ради Реанімаційного Пакету Реформ (РПР) – це коаліція з 82 громадських організацій. Також я є директором однієї з організацій цієї коаліції – Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). За останній час я суттєво зменшив кількість напрямків діяльності для концентрування своїх зусиль. Восени я вийшов з наглядової Ради Суспільного Мовлення, склав повноваження в Незалежній Медійній Раді. В цих проектах було важливіше долучитися на старті, а тепер вони вже працюють достатньо якісно без моїх додаткових зусиль.

Якщо брати всі мої проекти в сукупності, то головна їх ціль – змінювати країну різними способами і в різних напрямках, підвищувати якість життя людей, їхню відповідальність перед собою і країною. Наприклад, адвокаційна кампанія «За безпечні дороги» спрямована на зменшення смертності та травматизму, які на українських автошляхах просто зашкалюють. Один з простих і дієвих інструментів для цього – користування пасками безпеки. Багато людей не усвідомлюють того, що використання паска безпеки може врятувати близько 1000 людей на рік від смерті і ще багато тисяч людей від травм. І, зокрема, зекономити кошти, які українці витрачають на здоровʼя і на ремонти машин.

А от, наприклад, кампанія, яка спрямована проти куріння, зберігає життя людей через те, що вони менше вдихають диму. Нам вдалося ще у 2012 році написати і спільно пролобіювати законопроект про заборону паління в кафе, барах і ресторанах. Зараз ми працюємо над забороною відкритої викладки сигарет в місцях торгівлі. Сигарети мають продаватися на закритих полицях, недоступні візуально для дітей, або колишніх курців, зменшуючи спокусу розпочати курити знову. І це – один зі світових стандартів.

Не зважаючи на різнонаправленість наших кампаній – ми завжди заохочуємо громадян бути активними, брати відповідальність на себе, і необовʼязково, щоб це були якісь масштабні цілі. Оскільки зміни можна робити навколо себе, у своїй сімʼї, в житті своїх близьких, у своєму місті – і це не менш важливі речі. Найважливіше те, що людина зробила сама.

 img_0329-1.jpg

І.З.: Зараз все частіше люди їдуть за кордон задля визнання, легшого просування у розвинутіших суспільствах, щоб більше заробляти. У Вас дуже багаті і глибокі знання в різних напрямках, але Ви бажаєте саме цю країну змінювати на краще. Чому ви обираєте складніший шлях?

Я завжди був патріотично налаштований. Як живуть за кордоном я дізнався достатньо рано. В 1991 році, коли мені було 14 років, я потрапив до Канади на 45 днів, і вже тоді я міг відзначити, що рівень життя там колосально відрізняється від нашого – тоді ще радянського. І це відкрило мені очі на те, що життя може бути суттєво іншим, що моя країна має бути іншою. Мені ніколи не було цікаво просто переїхати в ту іншу, кращу країну, але було відчуття,  що треба працювати над своєю рідною країною, потрібно її вдосконалювати, і досягати цих цілей, навіть якщо вони надскладні. Це видається набагато цікавішим, ніж просто перейти в комфортне середовище, жити розслаблено, задовольняючи  якісь свої базові потреби.

І.З.: Яким чином Ви познайомились з «BogushTime»? Коли і з якою метою пройшли свій перший тренінг з управління часом?

Моє знайомство з «BogushTime» почалось з BogushBook, який я отримав в подарунок від журналістки Тетяни Коваленко. Саме вона і розповіла мені про тренінг, на якому вже побувала. Але фактично, як планнером, я ним не користувався допоки сам не пройшов цей тренінг в 2012 році. Тому що окрім володіння BogushBook, треба ще розуміти, нащо всі ці сторінки, як їх заповнювати, і як взагалі все це працює.

Організація «Інститут Медіа Права», яку я створив в 2005 році, станом на 2012 достатньо сильно виросла, збільшилася кількість проектів, людей. Я відчував величезну потребу щось змінити саме в контексті тайм-менеджменту. Я шукав якихось ідей в цьому напрямку, і розумів що моя дуже класна памʼять - це вже не той інструмент, на який можна покладатися з такою кількістю задач. В мене було відчуття повної перевантаженості в голові, неможливості утримувати інформацію на різних папірцях, і планувати зустрічі на кілька тижнів вперед. Тому, той момент, коли я вперше прийшов на тренінг, був, напевно, моментом найбільшої моєї потреби в таких знаннях. Я відчув гостру необхідність знайти інструмент для того, щоб вирішити мою проблему.

 18893006_1383859218350440_1950544352294186846_n.jpg

Знання і інструменти, які я отримав на тренінгу, мене повністю задовольнили. Я негайно розпочав робити те, що було запропоновано, і так само негайно я відчув результати і зміни. Навіть, коли просто вивантажуєш все зі своєї голови в BogushBook, то вже відчуваєш неймовірне полегшення від того, що тобі же не потрібно все це утримувати, боятися, що ти загубиш якийсь листочок, чи не знайдеш якийсь запис.

І.З.: Як ви на той час усвідомлювали поняття тайм-менеджменту?

Я йшов на тренінг в очікуванні, що я отримаю знання, інструмент - як планувати і, як все встигати. Що було дуже несподівано і корисно – це зміна мого ставлення до часу, відкидання помилкових припущень. Наприклад, багато людей хочуть, щоб у них було більше, ніж 24 години на добу. Навіть усвідомлення, що думати про це – безглуздо, і треба працювати з тим, що у тебе насправді є --  змінило багато в моїх орієнтирах щодо планування часу. Тому теоретична частина того першого тренінгу виявилася  для мене надважливою.

І.З.: Ви двічі проходили тренінг «Управління часом і делегування». Також пройшли інші навчальні проекти в «BogushTime». В чому була потреба?

Деякі ідеї починають діяти в твоєму житті, тому що ти десь їх почув і з ними погодився. Декілька фраз, які я почув від тренера на першому тренінгу в «BogushTime», суттєво впливали на мене певний час.

Наприклад, я запамʼятав одну історію з цього тренінгу, про те, що один бізнесмен довгий час не погоджувався замінити свій BogushBook на новий, хоча той і мав вже достатньо зношений вигляд. На будь-які пропозиції він відповідав: «Ви не уявляєте, скільки грошей я вже “нащелкав” з цим БогушБуком – я просто не можу його змінити!». І я також близько 6 років користувався одним і тим самим BogushBook.

А друга історія з мого першого навчання управління часом була про директора однієї компанії, який проходив цей тренінг щороку. І коли в нього питали, навіщо він це робить, він відповідав, що це для нього - можливість випасти зі своїх ділових процесів на два дні, і спокійно подумати про свої плани на майбутнє, щось нагадати, поспілкуватись з цікавими людьми. Приблизно такі ж мотиви були і в мене, коли я приходив на нові тренінги, памʼятаючи ці слова.

 img_0407-1.jpg

Це дійсно важливо для керівника і взагалі для кожної людини - мати час, коли ти відриваєшся від своїх рутинних справ, від щоденних процесів, і маєш можливість ширше подивитись на картинку своїх планів, відчути нові ідеї. Людина має памʼятати, що для неї є найголовніше. Але коли весь час знаходишся в рутині, всі думки спрямовуються саме на поточку, і ти не в змозі тримати в голові свої великі цілі.

Коли я повернувся з Америки, я ще чіткіше собі сформулював завдання, що потрібно достатньо регулярно ходити на різні навчальні програми, і що користь не тільки в нових знаннях, а саме в спілкуванні, знайомстві з новими людьми, можливості по-новому подивитися на свої головні цілі та ідеї.

І.З.: Що в вашому житті і в професійній діяльності суттєво змінилося завдяки першому тренінгу в «BogushTime» 6 років тому?

Організація, в якій я працював, коли вперше прийшов на тренінг, на той момент дуже змінилася, виросла з часу її заснування: в рази збільшилася кількість людей, значно зросли бюджети, з якими ми працювали. Коли компанія зростає, дуже важливо, щоб керівник встигав за цим ростом. Дуже часто керівники потрапляють в так звану «пастку засновника», коли після етапу швидкого росту компанія має працювати по-іншому, але керівник до цього не готовий. Він готовий її вивести, підняти, але що робити далі, як підтримувати подальше її розширення, людина не знає.

Особливо багато складнощів виникає з точки зору персоналу. Коли чисельність працівників складає не більше десяти осіб, керівник може працювати з кожним. А коли їх стає 20-30, то треба вже керувати по-іншому. І тому отримання навичок, в тому числі в плануванні, в тайм-менеджменті є надзвичайно важливим, щоб рухати компанію далі. Багато бізнесів і громадських ініціатив на цьому етапі руйнується. І це виглядає начебто дивно: людина, яка з нуля підняла компанію до певного рівня, чомусь не може продовжувати і підтримувати цей ріст. Але в менеджменті відзначається саме така проблема на етапі зростання. Якщо цей етап не пройти, дали буде глибока криза і рецесія.

Я чітко усвідомлюю, що то був для мене той самий момент, коли мені, як керівнику, потрібно було переходити на наступний рівень, тому що людей стало більше, і управління мене тотально виснажувало. Подальше зростання без змін напевно було б неможливе.

І.З.: Яких цілей Ви досягли за 6 років,  з того часу, як почали використовувати технологію тайм-менеджменту в своєму житті?

Виходячи з того, що ми працюємо з багатьма напрямками, важко так відразу відповісти. За цей час зʼявилася кампанія «За безпечні дороги», зʼявився новий напрямок «Чесно! Фільтруй суд», де ми аналізуємо роботу всіх суддів. Створено коаліцію «Реанімаційний пакет реформ» і саме нашій організації було довірено організовувати секретаріат і по суті працювати в інтересах всіх організацій, які увійшли в РПР.

 19959076_1604984892853633_7190400758531863799_n_-_kopiya.jpg

Ми багато працюємо з медіа-реформами, тобто з реформами засобів інформації, і у більшості напрямків, з якими ми працювали протягом десяти років, зʼявився прогрес. Це реформа державного телебачення із створенням суспільного ТБ, де законодавство не рухалось 10 років, реформа державних і комунальних газет. У західних країнах не існує державних журналістів в принципі – це пережиток радянського союзу. Тому прозорість медіа-власності, журналістська етика – ті цілі, які ми втілюємо створенням Незалежної Медійної  Ради.

І ще один важливий проект, який ми реалізовували і продовжуємо робити – це робота в регіонах. Оскільки однією з великих проблем громадського сектора є те, що організації звикли працювати в Києві, з державною владою. Але ж насправді 90% українців живе в інших містах і селах. Тому ми намагаємося запустити якомога більше навчальних програм, тренінгів з людьми саме в регіонах України. В цьому напрямку відбувся проект «Майстерня Активних Громадян», де тисячі людей відвідали наші тренінги, на яких ми розповідали про права громадян, пояснювали, як людина може контролювати бюджет, чи свого мера, як вона може за реєстрами зʼясувати, скільки заробив депутат чи суддя, які запити вона може подавати і т.д.

І.З.: Багато хто зі співробітників Ваших організацій пройшли тренінг «Управління часом та делегування». Ви також навчаєте всіх своїх нових співробітників. Що це дає Вам, як керівникові? Адже буває так, що працівники покидають команду.

Наша організація завжди приділяє увагу навчанню співробітників. І, звісно, всі представники нашого ТОП-менеджменту пройшли тренінги з управління часом та делегування. Ми, звичайно, не обмежуємося лише цим тренінгом, були на різних навчальних програмах «BogushTime».

На мою думку, будь-який керівник має дбати про розвиток свого персоналу. Не можна мислити категоріями, що навчання - інвестиція яка може загубитися, що людина навчиться і піде, чи стане просити більше грошей. В компаніях, які не дбають про своїх людей, напевно, найбільший відтік кадрів і відбувається. Мотивація людей найчастіше не є фінансовою, особливо в громадському секторі. Люди мотивовані ідеями, і їхнє відношення до роботи залежить від ставлення компанії до них. Направляти на навчання – це теж важлива частина цього ставлення.

 img_0408-1.jpg

І.З.: Поділіться, будь ласка, своїми цілями і планами на  майбутнє.

Є одна найголовніша ціль – змінювати країну. Вона ще не досягнута, і, напевно, це - ціль на все життя.

Мене часто питають, чи планую я йти в політику? Але для мене головне, на якій позиції я можу бути найбільш ефективним в досягненні своїх цілей. Багато моїх друзів стали народними депутатами, і намагалися змінювати країну з боку влади. Ми робили свою справу з боку громадської коаліції РПР, Центру демократії. І, на моє особисте переконання, за останні 4 роки я на своєму місці був набагато ефективнішим, ніж якщо б я був народним депутатом. Тому на майбутнє - принцип той самий: я буду там, де зможу бути найбільш ефективним для досягнення головної цілі.

І.З.: Кому, на ваш погляд, буде корисним навчання в «BogushTime»? Кому могли б порекомендувати тренінг «Управління часом і делегування»?

Я можу порекомендувати це навчання кожному. Але найбільш корисним воно буде для тих, хто усвідомлює, що дійсно хоче щось змінити в собі в контексті тайм-менеджменту. В Єльскому університеті нам розповідали один анекдот про зміни, якщо перекласти його українською, звучить приблизно так:

«Скільки потрібно психологів, щоб змінити лампочку? Відповідь: Лише один. Але лампочка має справді захотіти змінитися»

Тобто людина має справді захотіти змін, і саме в такому настрої приходити на тренінги в «BogushTime». Тоді процес навчання буде найефективнішим, а його результати зможуть по-справжньому змінити життя людини на краще.

Інтерв'ю проводила Інеса Захаренко

 30594775_2105590979719760_6641185514646929408_o.jpg
logo