Перейти к основному содержанию
 

Вы здесь

Трудоголік: рятівник чи руйнівник компанії?

22.11.2014

 Людина відчуває робочий час по-різному і в залежності від того сприйняття, зрозуміло одразу, як вона працюватиме: поза часом і простором, від 9.00 до 18.00, створюватиме кризові ситуації чи керуватиме часом. Компанія потребує персонал різний, але найцінніший - той, що відчуває час.

Поза часом і простором. Працівник приходить з запізненням на 15-30 хв. Ти його цілу годину чекаєш. Він приходить, сідає тобі на стіл і каже: «Чого ти? Розслабся. Будь простішим і до тебе потягнуться люди». На таку людину не варто розраховувати. Але якщо ти хочеш мати з нею справу, є тільки 1 спосіб - береш за руку і не відпускаєш, поки вона не зробить те, що треба.

У мене був колись такий знайомий, працював в Міністерстві закордонних справ. Він міг вирішити будь-які питання, особливо, що стосується оформлення документів. Мав зв'язки та контакти. Але був поза часом і простором. Якщо мені треба було щось отримати від нього, я приїздила до нього додому вранці, будила його, чекала, поки він збирався, одягався, після того ми їхали туди, куди треба, і я була постійно поруч. Як тільки відверталася, його одразу хтось хапав. Навіть, відпускаючи в туалет, треба було стояти під дверима, тому що він із туалету міг вийти з кимсь, кому він пообіцяв щось зробити і вони йдуть робити наступні справи. Він вже про мою справу забув. У нього патологічна неспроможність сказати «ні» комусь. І будь-яка людина підходила і казала: «Васю, треба». І він одразу ж з нею йшов, хоча тільки-но Петі пообіцяв.

Від і до. В 9 прийшов, в 18.00 - пішов. До 9 і після 18.00 про роботу не в курсі. Це не добре, і не погано. Зрозуміло, якщо такі люди продуктивні, від 9 до 18 добре працюють, все нормально. Інша справа - нам інколи треба, щоб було гнучко. Якщо нам треба це кожен день, це наша проблема, але якщо нам це треба інколи, то з цими людьми у нас можуть виникнути проблеми. Це ті люди, які з тобою працюють доти, доки їм вигідно. Ми не любимо таких людей. Вони звісно не паразитують на компанії, вони просто деталь цієї машини.

В західних компаніях людей з подібним сприйняттям часу чимало. І не тому, що вони таких хочуть, а за рахунок структурованості організацій. У них форс-мажори зведені до мінімуму, процедури налагоджені, все відбувається правильно. Такий підхід має можливість людині працювати нормально і він заманює персонал, який не особливо вкладає у компанію. Вони працюють рівно стільки, скільки треба. Ініціатива особливо не виявляється.

Трудоголіки. Це дуже небезпечні громадяни. Алкоголік - людина, залежна від алкоголю. Трудоголік не залежить від роботи, він не може без адреналіну. Що роблять трудоголіки? Вони завжди рятують компанію і саме для цього регулярно створюють кризові ситуації. Якщо у тебе багато трудоголіків, то маєш форс-мажорне життя, кризи. Ти ці кризи розгрібаєш, а вони вішають медаль. А вони, часу не гаючи, відразу створюють наступну кризу, щоб отримати наступні нагороди. Їм не гроші потрібні, а перемоги. Вони дуже небезпечні люди. Ти дивишся: вони потіють, трудяться, без них пропадеш. А насправді з ними пропадаєш набагато швидше. Якось трудоголік створить таку кризу, яку компанія не зможе пережити.

Господарі часу. Це ті люди, які в стані дивитись уперед, передбачати, приймати рішення, вибирати оптимальні результати, оптимальні способи. Вони не перепрацьовують не тому, що не хочуть, а тому, що вони будують свою роботу організовано і дають результати вчасно. Вони бачать цілі і знають, як їх досягати.

Компаніям обирати, з ким працювати, але треба пам'ятати, що різне сприйняття часу персоналу впливає на представлення компанії ззовні та готовність виживати за будь-яких умов.

Блог Людмили Богуш
Розділ "Робота"
http://job.tochka.net

Трудоголік: рятівник чи руйнівник компанії? Трудоголік: рятівник чи руйнівник компанії?

 Людина відчуває робочий час по-різному і в залежності від того сприйняття, зрозуміло одразу, як вона працюватиме: поза часом і простором, від 9.00 до 18.00, створюватиме кризові ситуації чи керуватиме часом. Компанія потребує персонал різний, але найцінніший - той, що відчуває час.

 Людина відчуває робочий час по-різному і в залежності від того сприйняття, зрозуміло одразу, як вона працюватиме: поза часом і простором, від 9.00 до 18.00, створюватиме кризові ситуації чи керуватиме часом. Компанія потребує персонал різний, але найцінніший - той, що відчуває час.

Поза часом і простором. Працівник приходить з запізненням на 15-30 хв. Ти його цілу годину чекаєш. Він приходить, сідає тобі на стіл і каже: «Чого ти? Розслабся. Будь простішим і до тебе потягнуться люди». На таку людину не варто розраховувати. Але якщо ти хочеш мати з нею справу, є тільки 1 спосіб - береш за руку і не відпускаєш, поки вона не зробить те, що треба.

У мене був колись такий знайомий, працював в Міністерстві закордонних справ. Він міг вирішити будь-які питання, особливо, що стосується оформлення документів. Мав зв'язки та контакти. Але був поза часом і простором. Якщо мені треба було щось отримати від нього, я приїздила до нього додому вранці, будила його, чекала, поки він збирався, одягався, після того ми їхали туди, куди треба, і я була постійно поруч. Як тільки відверталася, його одразу хтось хапав. Навіть, відпускаючи в туалет, треба було стояти під дверима, тому що він із туалету міг вийти з кимсь, кому він пообіцяв щось зробити і вони йдуть робити наступні справи. Він вже про мою справу забув. У нього патологічна неспроможність сказати «ні» комусь. І будь-яка людина підходила і казала: «Васю, треба». І він одразу ж з нею йшов, хоча тільки-но Петі пообіцяв.

Від і до. В 9 прийшов, в 18.00 - пішов. До 9 і після 18.00 про роботу не в курсі. Це не добре, і не погано. Зрозуміло, якщо такі люди продуктивні, від 9 до 18 добре працюють, все нормально. Інша справа - нам інколи треба, щоб було гнучко. Якщо нам треба це кожен день, це наша проблема, але якщо нам це треба інколи, то з цими людьми у нас можуть виникнути проблеми. Це ті люди, які з тобою працюють доти, доки їм вигідно. Ми не любимо таких людей. Вони звісно не паразитують на компанії, вони просто деталь цієї машини.

В західних компаніях людей з подібним сприйняттям часу чимало. І не тому, що вони таких хочуть, а за рахунок структурованості організацій. У них форс-мажори зведені до мінімуму, процедури налагоджені, все відбувається правильно. Такий підхід має можливість людині працювати нормально і він заманює персонал, який не особливо вкладає у компанію. Вони працюють рівно стільки, скільки треба. Ініціатива особливо не виявляється.

Трудоголіки. Це дуже небезпечні громадяни. Алкоголік - людина, залежна від алкоголю. Трудоголік не залежить від роботи, він не може без адреналіну. Що роблять трудоголіки? Вони завжди рятують компанію і саме для цього регулярно створюють кризові ситуації. Якщо у тебе багато трудоголіків, то маєш форс-мажорне життя, кризи. Ти ці кризи розгрібаєш, а вони вішають медаль. А вони, часу не гаючи, відразу створюють наступну кризу, щоб отримати наступні нагороди. Їм не гроші потрібні, а перемоги. Вони дуже небезпечні люди. Ти дивишся: вони потіють, трудяться, без них пропадеш. А насправді з ними пропадаєш набагато швидше. Якось трудоголік створить таку кризу, яку компанія не зможе пережити.

Господарі часу. Це ті люди, які в стані дивитись уперед, передбачати, приймати рішення, вибирати оптимальні результати, оптимальні способи. Вони не перепрацьовують не тому, що не хочуть, а тому, що вони будують свою роботу організовано і дають результати вчасно. Вони бачать цілі і знають, як їх досягати.

Компаніям обирати, з ким працювати, але треба пам'ятати, що різне сприйняття часу персоналу впливає на представлення компанії ззовні та готовність виживати за будь-яких умов.

Блог Людмили Богуш
Розділ "Робота"
http://job.tochka.net

logo