Ідеальний психологічний портрет рекламіста
Робота з рекламістом – це доволі складна співпраця, яка вимагає уважності та бачення найдрібніших деталей. Кожна дрібниця, на яку у свій час власник компанії закрив очі, потім стає великим згустком проблем, які потрібно вирішувати.
Рекламіст доносить меседж компанії, але якщо він його зрозумів по своєму, то і доносить по своєму. Моє завдання, як і кожного власника, знайти потрібні слова, тембр у голосі, щоб деталізовано та зрозуміло передати ключові ідеї своєї справи і те, куди нам потрібно рухатися.
Від рекламіста я вимагаю не тільки професіоналізм, але й певні особистісні характеристики. Саме ці перші дані гарантують майбутній успішний результат. Отож, ідеальний портрет рекламіста:
– Дисциплінована людина – у нас є домовленості і ми по ним рухаємося, терміни дотримуються, зустрічі відбуваються вчасно, задачі рекламістом виконуються чітко та не делегуються бумерангом назад компанії. Після домовленостей рекламіст не може самостійно змінювати свої обов’язки.
– Рівень емоційного тону по шкалі Хабборда високий. Тобто людина більше працює, аніж відпочиває у робочий час, не боїться труднощів, не впадає в апатію чи не хворіє, коли треба здавати проекти.
– Не підкорюється настрою. Я не хочу рекламіста як людини настрою: сьогодні працюю, а завтра – ні. Хіба я можу зробити тренінг краще чи гірше залежно від того, який у мене настрій? Я отримую настрій і йду робити тренінг, і ніхто не здогадується, який у мене він сьогодні.
– Передбачає час на відпочинок і здоров’я щодня. Рекламіст не повинен бути відданим трудоголіком, який працює нон-стопом, а потім в якийсь прекрасний момент зривається з проекту, тому що організм втратив усі сили, і щоб їх відновити, захворів застудою.
– Гнучкий у комунікації. Комунікація – дуже важлива складова якості роботи. Рекламіст повинен бути постійно на зв’язку. Тобто всі питання, які мене цікавлять як власника, я могла вирішити майже миттєво. Не може бути у рекламіста принципів, що він використовує якийсь один шлях комунікації: чи то телефонні дзвінки, чи то телефонні СМС, чи то зустрічі, чи то електронну пошту, чи то соціальні мережі. Спілкування повинно бути комплексним. І навіть, коли я закордоном, все одно не має причин для втрати зв’язку. Наприклад, у новорічній відпустці я була без роумінгу, але з Інтернетом. Чому без роумінгу? Технічна причина оператора, яку можна було виправити в Україні без мене. Але про це я дізналась по приїзді. Тобто повертаюсь до технічних та організаційних проблем, про які я часто говорю у своїх статтях: організовуємо свої поїздки, події, зустрічі ще уважніше.
– Не хворіє на зіркову недугу. Дуже важливо на зустрічах, у розмовах чути не результати людини, а результати компанії.
– Лобіює не свої ідеї, а прислухається до моїх. Я хочу, щоб рекламіст був уважним, міг мене почути, побачити та розібратись у моїх життєвих прагненнях та цілях справи. А все тому, що я клієнт, і хочу, щоб рекламувалась моя компанія, мої ідеї про те, що моя компанія із себе представляє. Не ідеї рекламіста. Шляхи донесення ідеї – це вже справа майстерності рекламіста. Якщо ж він виведе ззовні свою ідею, велика ймовірність, що я її втілити не зможу потім. Тому рекламіст повинен бути уважним, щоб зрозуміти, що значить для мене моя компанія. Комунікація від компанії має подобатись власнику компанії, адже саме він створив її, вклав у неї сенс. Якщо комунікація йому сподобалась, то вона грає і людям теж сподобається.
– Людина різностороння. Він не повинен скакати і стрибати, але в нього повинно бути достатньо активності, щоб ще чимсь займатися, крім реклами. Мені треба, щоб він з точки зору розуму не був заляканий. Є такі люди, які не можуть відрізнити «червоного від квадратного». Десь щось чув і починають переносити на всю область – людина, яка обвішана всякими стереотипними думками і ідеями. Це означає, що людина реально не може дивитись і бачити. Вона дивиться через окуляри і всюди шукає підтвердження.
Людмила Богуш
www.reklamaster.com
