Перейти к основному содержанию
 

Вы здесь

Студенти купують планшети, щоб не витрачатися не ксерокс та підручники

16.04.2013

Україна успішно провалює чергову президентську  ініціативу  - електронні підручники так і не з"явилися у вітчизняних школах.  Їх мали купити за державний кошт і роздати, принаймні,  старшокласникам. Ті до навчальних закладів досі тягають важкі  сумки з підручниками. Чого не скажеш про студентів. Які активно опановують планшети чи ноутбуки для навчання. Про роль гаджетів у сучасній освіті  - знає Наталя Яровенчук. 

Невеличкий, тоненький пристрій, а в ньому – і диктофон, і фотоапарат, і камера і навіть ціла бібліотека  вмістилася. Із планшетом у вишах ходить заледве не кожен третій спудей. 

Наталія Яровенчук, журналіст:  "Один гаджет – це тисячі томів літератури. Раз завантажив – і вчись цілий рік. Але студенти кажуть, що іноді як пахне книга вони забувають. Утім є можливість економити. Приміром, на ксероксі. Бо він з’їдає ледь не пів стипендії".

Дмитро Ковальов, студент: "У нас очень дорогой ксерокс. Т.к. один листочек стоит 50 коп или гривну. А если надо распечатать какой-то реферат на 10 страниц, то это уже 10-ка. Сейчас я могу это просто скинуть в планшет, прийти и не потратить ни копейки. И спасти дерево".

Простенькі екземпляри обійдуться в 1-2 тисячі гривень.  Звісно, моделі з "яблучком" дорожчі.

Дмитро Ковальов, студент: "Если очень сильно обобщать и сильно округлять наша стипендия – 100 долларов. Следовательно, нам надо около 4 или 3,5 стипендий на маленький планшет современный. И вот 6 стипендий на то, что я держу в руках".

Щоправда, переважна більшість студентів кажуть: інвестиції окуповуються.  Водночас видавці стверджують: проблема не у тому, що молодь від паперу відмовляється. А що за електронні книжки сплачує не охоче. Хоча вони мінімум удвічі дешевші. Бо скачати в Інтернеті можна задарма.

Елеонора Симонова, директор видавництва:  "Будь-які книжки, хоч електронні. Хоч паперові треба щоб люди купували, інакше, якщо люди не купують, то це підриває ринок. Поки що споживачі електронного контенту вони мабуть не мають достатньої поваги до творців книжок".

До слова, планшет замінив не тільки книжки, а й щоденники або так звані планувальники. Тепер, прогресивна молодь грифель не гострить, щоб записати на місяць, рік або день усі мрії, цілі та плани. Їх довіряють спеціальній програмі.

Артем Золотар, бізнес-тренер: "Есть очень классная функция, когда задачу на какой-нибудь день вписываешь, пишешь там, встреча с Петром Ивановичем, например. А там выскакивает окошко, а к какой цели прикрепить эту задачу. Т.е. какая вообще цель встречи с этим П.И. И к какой цели тебя приблизит эта встреча. А вот если такой цели нет, человек уже думает, а зачем я с ним встречаюсь".

Одна серед найголовніших мотивацій перейти на планшет - звичайні лінощі, зізнаються студенти. Адже одна річ носити важку сумку з підручниками, а зовсім інша - легенький гаджет. Зрештою, можна взагалі нічого не носити, аби після закінчення вишу, як казав класик, не було соромно за безцільно прожиті роки.

Наталія Яровенчук, журналіст,
Спеціально для UBR

Теги: 
Студенти купують планшети, щоб не витрачатися не ксерокс та підручники Студенти купують планшети, щоб не витрачатися не ксерокс та підручники

Планшет замінив не тільки книжки, а й щоденники або так звані планувальники. Тепер, прогресивна молодь грифель не гострить, щоб записати на місяць, рік або день усі мрії, цілі та плани. Їх довіряють спеціальній програмі.

Україна успішно провалює чергову президентську  ініціативу  - електронні підручники так і не з"явилися у вітчизняних школах.  Їх мали купити за державний кошт і роздати, принаймні,  старшокласникам. Ті до навчальних закладів досі тягають важкі  сумки з підручниками. Чого не скажеш про студентів. Які активно опановують планшети чи ноутбуки для навчання. Про роль гаджетів у сучасній освіті  - знає Наталя Яровенчук. 

Невеличкий, тоненький пристрій, а в ньому – і диктофон, і фотоапарат, і камера і навіть ціла бібліотека  вмістилася. Із планшетом у вишах ходить заледве не кожен третій спудей. 

Наталія Яровенчук, журналіст:  "Один гаджет – це тисячі томів літератури. Раз завантажив – і вчись цілий рік. Але студенти кажуть, що іноді як пахне книга вони забувають. Утім є можливість економити. Приміром, на ксероксі. Бо він з’їдає ледь не пів стипендії".

Дмитро Ковальов, студент: "У нас очень дорогой ксерокс. Т.к. один листочек стоит 50 коп или гривну. А если надо распечатать какой-то реферат на 10 страниц, то это уже 10-ка. Сейчас я могу это просто скинуть в планшет, прийти и не потратить ни копейки. И спасти дерево".

Простенькі екземпляри обійдуться в 1-2 тисячі гривень.  Звісно, моделі з "яблучком" дорожчі.

Дмитро Ковальов, студент: "Если очень сильно обобщать и сильно округлять наша стипендия – 100 долларов. Следовательно, нам надо около 4 или 3,5 стипендий на маленький планшет современный. И вот 6 стипендий на то, что я держу в руках".

Щоправда, переважна більшість студентів кажуть: інвестиції окуповуються.  Водночас видавці стверджують: проблема не у тому, що молодь від паперу відмовляється. А що за електронні книжки сплачує не охоче. Хоча вони мінімум удвічі дешевші. Бо скачати в Інтернеті можна задарма.

Елеонора Симонова, директор видавництва:  "Будь-які книжки, хоч електронні. Хоч паперові треба щоб люди купували, інакше, якщо люди не купують, то це підриває ринок. Поки що споживачі електронного контенту вони мабуть не мають достатньої поваги до творців книжок".

До слова, планшет замінив не тільки книжки, а й щоденники або так звані планувальники. Тепер, прогресивна молодь грифель не гострить, щоб записати на місяць, рік або день усі мрії, цілі та плани. Їх довіряють спеціальній програмі.

Артем Золотар, бізнес-тренер: "Есть очень классная функция, когда задачу на какой-нибудь день вписываешь, пишешь там, встреча с Петром Ивановичем, например. А там выскакивает окошко, а к какой цели прикрепить эту задачу. Т.е. какая вообще цель встречи с этим П.И. И к какой цели тебя приблизит эта встреча. А вот если такой цели нет, человек уже думает, а зачем я с ним встречаюсь".

Одна серед найголовніших мотивацій перейти на планшет - звичайні лінощі, зізнаються студенти. Адже одна річ носити важку сумку з підручниками, а зовсім інша - легенький гаджет. Зрештою, можна взагалі нічого не носити, аби після закінчення вишу, як казав класик, не було соромно за безцільно прожиті роки.

Наталія Яровенчук, журналіст,
Спеціально для UBR

logo