“Жебрак”

Мої наміри завжди чесні. Для мене. Лідія Ланч

У травні цього року мені довелося побувати в Івано-Франківську з робочим візитом. Я проводив мотиваційні семінари для кількох компаній великого холдингу. І у мене є тверде правило – приїжджаючи в нове для себе місто обов’язково спробувати місцеву кухню і прогулятися там, де часто збирається найбільша кількість жителів, і пройнятися тим, чим “дихає” місто. Як це не дивно, часто це центр міста.

Так ось, обідня перерва вдалася на славу. Місцева кухня здивувала різноманіттям і смаком, а головне якістю традиційних українських страв. Найцікавіше мене чекало попереду. Вірніше сказати не чекало, а чекав. Цю дивовижну людину я зустрів на центральній вулиці біля Ратушної площі. Він – жебрак, він стоїть посеред вулиці і у КОЖНОГО перехожого просить грошей. Так, так, саме у КОЖНОГО! Повз нього просто неможливо пройти непоміченим! І перехожі давали йому гроші, хто скільки міг. Він відпускав у їхній бік якусь жартівливу фразу і люди йшли далі усміхаючись. А ось тим, хто не давав, наш герой “мстив”, теж жартом, не злим, але таким, з сарказмом. І знову всі усміхалися.

Мій гід Сергій сказав, що ця людина знаменитість у місті. Майже всі про нього знають, про нього навіть програму знімало місцеве телебачення. І він стоїть там кожного дня, і кожного дня просить, просить, просить грошей. Поговірюють, що він вже давно не бідний і грошей у нього вистачає на хліб з маслом.

Я довго думав про цю людину і вважаю, що багатьом людям слід йому позаздрити. Ні, не тому, що він робить, а тому, ЯК він робить свою справу. Ця людина має величезне намір робити те, що йому подобається, отримувати те, що він хоче від людей. І нехай це відбувається так, для багатьох людей способом неприйнятним. А хто сказав, що буде легко? Але намір з нього просто пре. І як же він впевнено це робить. Для нього просто не існує бар’єрів у спілкуванні. Він взагалі, напевно, не задумується: “Ой, цей дуже багатий!” або “А цей якийсь серйозний!”, “Так, а ці взагалі не в настрої!” і т.д. Він впевнено гне свою лінію. Він вірить у те, що гроші йому будуть давати і йому вони даються. І до всього він підходить з гумором. Ні, він не пустосміх. Він таким чином справляється зі своїм настроєм, підтримуючи його на високому рівні і не застрягаючи на невдачах.

Тож вірте в те, що ви робите. Адже немає жодної іншої причини, окрім наших власних “заморочок”, щоб цього не сталося! Наші успіхи і результати безпосередньо залежать від нашої впевненості в собі!

Дійте! Дерзайте! Досягайте!

З наміром вас покращити, Артем Золотар