Ну, що за дурне питання! Давайте, ще почнемо запитувати, як не спати, не їсти і не працювати.

Сьогодні соцмережі це не задоволення, а робота. Світ став маленьким. Ти заходиш у ФБ і дізнаєшся новини релевантної для тебе групи одразу. І потім починаєш шукати більше по темі, яка тебе зачепила.

Я думаю, що коли йдеться про соцмережі як відволікання, треба спочатку зрозуміти а від чого тебе соцмережа відволікає-то? Від чого ти туди втікаєш?

Ти думаєш, що якщо тобі щось робити не хочеться, а при цьому ти відрубаєш себе від усіх соцмереж, то ти от це, твоє нелюбиме одразу побіжиш робити? Ну, не вірю, що ви настільки наївні, щоб у такі казки вірити.

Впевнена, що все це просто відмовки, щоб було, чим себе виправдати. І все. Нічого більше в цьому немає. Я по собі знаю, що якщо я чимось захоплена, то про соцмережі я забуваю, незважаючи на те, що мені в них бути ТРЕБА. Прямо за вуха себе тягну.

А от якщо робити нічого або не хочеться… О, тут фейсбучек найкращий друг.

Тому моя порада проста — якщо ти вважаєш, що відволікаєшся на соцмережі переглянь терміново своє життя, чому воно для тебе менш привабливе, ніж підглядання за чужим життям в інтернеті. Так, це підглядання дозволене, не секретне, але яка, блін, різниця — все одно це підглядання. Дивишся — і заздриш, або обурюєшся, або захоплюєшся, або воюєш з кимось там, у мережі. Але не подорожуєш сам, не б’єшся сам, не смієшся сам, сам не наряджаєшся і не їси.

Знаєш, що треба зробити? Стань блогером…