Добавились! Круглий стіл про social media

11 березня у Києві відбувся круглий стіл на тему: «Соціальні медіа: пустощі ледарів чи перспективний маркетинговий інструмент?».

Ініціатором та організатором обговорення виступила Асоціація Корпоративних Медіа України. />- «Корпоративний блог = пожирач часу» або ефективний маркетинговий інструмент? обговорення Оксана Тодорова, президент Асоціації Корпоративних Медіа, модератор круглого столу. офісу в транснаціональних компаніях. Коли в компанії вже існують прописані комунікативні інструменти супроводу активностей і український офіс лише слідує встановленим приписам. Зазвичай соціальні медіа входять до їхньої особистої сфери інтересів. Пов’язано це з тим, що активне обговорення «вузьких місць», проблем і рекламацій у форумах і блогах зі згадуванням імені компанії виходить на перші рядки пошукових систем. Не сприймається.Зволікання з розробкою і запуском програми активності в Інтернеті вже може являти собою загрозу репутації компанії
проведені Американськими маркетологами. (Презентацію можна подивитися тут…). Професіоналами зі сфери маркетингу за допомогою цієї мережі, і на сьогоднішній день в цій соціальній мережі у нього 411 друзів. Також він наголосив на важливості клубних зустрічей у форматі off-line, і закликав учасників круглого столу не чекати швидких результатів від активності в соціальних мережах. Зарубіжними громадськими професійними організаціями, в тому числі з активним використанням соціальних ресурсів. соціальних мережах і досить активно себе виявляє. постійно зайнята і виділити час для особистих зустрічей, є проблемою. Тому соціальна мережа – це одна з можливостей познайомитись із такими людьми.

Далі Дмитро навів як приклад кейс: «Ми періодично тестуємо гіпотези нових дослідницьких продуктів. Чи потрібні ці продукти ринку чи ні? Ми маємо досить широкий набір інструментарію, і різні його конфігурації можуть бути цікаві тим чи іншим групам, ми дізнаємося, чи готові вони заплатити за такий продукт і яку суму? Така потреба виникає періодично. Зокрема, влітку 2009 року ми оцінювали продукт, пов’язаний з оцінкою ефективності BTL у компанії. Хто може оцінювати у компанії таку активність? У більшості випадків – це власник, СЕО, директор з продажу та директор з маркетингу. Аудиторія дуже вузька. Як їх «дістати»? Із цим завданням ми впоралися за допомогою соціальних мереж. Найпростіший, але дуже затратний за часом спосіб протестувати продукт опинився у спільноті Linkedin. Почали ми зі складання бази виходячи з географічного критерію та професії. Далі ми провели нашу реєстрацію в тих же групах, у яких зареєстровані ці люди, щоб у нас був привід для вступу в діалог. Таким чином, ми відібрали 300 людей. Після цього ми надіслали їм пропозицію обмінятися контактами та отримали 90 відгуків. На цій базі ми розіслали опитувальний лист і отримали 40 відповідей. 40 осіб із 300 у цій вузькій цільовій аудиторії – це вельми гідний результат. У цьому проекті можливості соціальної мережі заощадила нам велику кількість ресурсів, які потрібно було б докласти для аналогічного результату у off-line форматі. Альтернативи набагато витратніші.
За перспективами інструменту хочу наголосити, що в Україні ще мало компаній використовують цей інструмент, тому що. він новий і поки що немає готових технологій. Але перспективи використання корпораціями можливостей соціальних медіа, безперечно, є. Хочу порадити всім нам: постійно шукати раціональні крихти, просіюючи великий обсяг можливостей та творчо адаптувати цей досвід у себе в компаніях».

Ірина Рубіс, головний редактор Marketing Media Review, зазначила, що видавничий дім, який вона представляє, вірить у ефективність соціальних медіа. Свій екаунт на Твітері Ірина завела наприкінці листопада 2009 року і вже сьогодні має 350 фоловерів. І цього результату було досягнуто без застосування інструменту масфоловінгу! «Ми генеруємо контент цілодобово. Співробітники MMR зареєстровані у більшості популярних соціальних мереж і за їх допомогою просувають інтереси видань та спілкуються з нашими читачами. Певною мірою social media переваги наших читачів і нас привели до того, що ММR перестав бути журналом. У тому вигляді, яким він був ще 4 місяці тому, він уже не існує. Ми стали інформаційним брендом, який поєднує принтову версію, онлайн представництво та семінарський напрямок. Онлайнова версія містить усі найсвіжіші та найгарячіші новини. Вони ретвітяться і постять у ЖЖ. Є принтова версія, яку ми позначили як маркетинг-енциклопедія, концентрат мудрості на трендову тему. Перший номер цього року називався «Як продавати жінкам», другий – “Мобільний маркетинг». А в семінарському напрямі ми проводимо навчання наших читачів з найактуальніших і найзатребуваніших тем сьогоднішнього дня»

Ірина Золотаревич, директор по роботі з Клієнтами “Плеон Талан”: присутність компанії в Мережі. Це ще один канал, де потрібно бути, т.к. Ведення блогу може, зокрема вплинути і на рейтинг самої людини. голосів. Не тільки завдяки результатам роботи компанії, яку вона представляє, а й через свою популярність та авторитет у блогосфері. Це один із окремих випадків. Що ж до нашого бізнесу, я б сказала, що маю золоте правило. У процесі підготовки програми для клієнта я запитую себе: «Чи враховані всі можливості соціальних медіа, які можуть вирішити поставлене Клієнтом завдання?». І скрупульозно особисто перевіряю кожен проект. Адже звичайні канали комунікації сьогодні не тільки зазнають інфляції ефективності, а й продовжують дорожчати".

Тетяна Калюжна, заступник директора з питань маркетингу “Alfa-Bank”, відзначила, що одним з бар’єрів входження компаній в активний діалог з клієнтами в соціальних мережах є побоювання критики аудиторії і відсутність ресурсів на швидке і якісне реагування у відповідь. Дуже мало хто готовий виділити команду фахівців для нон-стоп спілкування в мережі, коментуючи весь спектр можливих питань – від іміджу та репутації – до характеристик окремих продуктів та рекламацій. Що стосується Альфа-Банку, то компанія не тільки вірить в інноваційні інструменти, а й активно задіяє вірусне відео та інші нестандартні проекти у своєму просуванні. Зокрема, у 2009 році було реалізовано проекти із запуску продукту «Пластикова карта «Готівка +» та підтримки акції «Щедра осінь» з активним використанням вірусних каналів.

Роман Сулима, керівник відділу розвитку бізнесу, ВД Sanoma Magazines Ukraine. Я давно живу в ЖЖ, і відносно нещодавно у Facebook. Але ніколи не ставив собі за мету стати блогером-тисячником. Згодний зі своїми колегами, які прирівнюють таких блогерів до журналістів із звичайних off-line мас-медіа. Щодо корпоративних друкованих видань, можна нескінченно перераховувати їх плюси та мінуси порівняно з електронними проектами. Про це було вже багато сказано, зокрема у моїх виступах на засіданнях клубу маркетингу у Києві та на фестивалі маркетингу MarketingJazzz минулого року.
Друкарські видання ніколи не стануть атавізмом. З таким самим успіхом у цю категорію можна зарахувати і книжки. Або стверджувати, що з приходом 3D-технологій піде традиційне кіно. Якщо ж порівнювати інноваційність інструментів, то я категорично не погоджуюся з тим, що Інтернет дає більше можливостей. Папір дає набагато більше полі для експерименту. Крім того, в Європі такий напрямок як кастом паблішинг сьогодні знаходиться на колосальному підйомі і тут може йтися виключно про професійну інтеграцію всіх інструментів маркетингових комунікацій у єдиний ланцюг. І віддавати перевагу чомусь одному означає втратити частину аудиторії і тим самим поступитися ринковою часткою конкуренту. Найбільша дурість, яку можуть собі дозволити сучасні друковані медіа – це розпочати війну з Інтернетом. Навпаки, лише у разі консолідації зусиль із електронними медіа та адаптації загальномедійних інновацій друковані ЗМІ можуть навіть примножити свою значущість на ринку.

Оксана Вишневська, виконавчий директор компанії BogushTime: «Наша компанія у 2009 році розділилася на кілька напрямків, і ми стали самостійною бізнес-одиницею – компанією Bogushtime. Перший мультимедіа-проект про який я хочу розповісти – це www.amplifier.com.ua он-лайн проект “Amplifier.Підсилювач життя”. Ефект від проекту можна сформулювати так: люди знайомляться з нами, дізнаються про нас як про тренінгову компанію, т.к. протягом трьох місяців можуть пройти безкоштовне навчання за допомогою цього ресурсу. Цей проект підходить абсолютно всім: він дисциплінує, розвиває, розширює кругозір.
Наступний проект – це наша електронна газета BogushTime.
Ми розсилаємо її електронною поштою за своєю адресною базою, а PDF версію розміщуємо на спеціалізованій платформі http://issuu.com/bogushtime/docs.
У кожному номері ми розміщуємо статтю та запрошуємо для коментарів та відповідей на питання людини – професіонала у тематичній галузі.
Третій проект, про який я хотіла б розповісти, це наш сайт www.bogushtime.com з блогом www.bogushtime.com/blog.
У блозі ми розміщуємо статті, думки, враження про події, що відбулися. Наприклад: «7 березня всі співробітники студії “ВТ” вирушили до “Театру на Подолі”. Я описала свої враження від постановки, і до яких усвідомлень підштовхнули мене переживання п’єси».
Інтернет розвивається активно та постійно. Головне – розуміти, у якому напрямі рухатися разом із цим розвитком».

Любов Куц, головний редактор журналу Turtess Holiday, туроператор “Туртесс Тревел” презентувала присутнім клієнтське видання туроператора “Туртесс Тревел”, редакцію якого вона очолює. Любов зазначила, що повна електронна версія видання, а також окремі статті розміщуються в Інтернеті на сайті туроператора, а також на туристичних порталах. Але стати повноправною альтернативою для видання електронний варіант не зможе. Друкована версія корпоративного видання – це свідчення сильної позиції компанії на ринку, підтвердження її стабільної репутації та значну конкурентну перевагу. Що ж до social media – його функція швидше додаткова. Стрижневим іміджевим комунікативним інструментом для компанії є друкований журнал.

Анна Авдюкова, керівник відділу реклами та PR, журнал “Я-ПЕРШИЙ” розповіла присутнім про те, що електронну версію друкованого видання компанія запустила ще рік тому. Редакція видання мала серйозні побоювання, що інтернет журнал витіснить «друкаря». Проте через рік можна зробити висновок, що кожен формат знайшов свого читача. І частка читачів паперового проекту становить на сьогоднішній день переважну більшість – 80%. При цьому цікаво, що 95% аудиторії електронного видання – чоловіки. Також Ганна наголосила, що тема корпоративного блогерства на сторінках журналу «Я – перший!» вже освітлювалася. Великий резонанс серед читачів також спричинив конкурс статей «Кар’єра у великому місті».

Ольга Жукова, головний редактор газети «Оранта», НАСК “ОРАНТА”
Необхідність комунікації в social media з цільовою аудиторією у мене особисто не викликає жодних сумнівів. Однак тут важливо враховувати специфіку та можливості цільової аудиторії та не скидати з рахунків можливі провокаційні дії з боку конкурентів. Якщо компанія готова до такої роботи, то є сенс посилювати присутність в Інтернеті. Щодо друкованої версії видання, то тут є специфіка самої компанії. Оскільки більшість наших співробітників – страхові агенти, які працюють «в полях», а не в офісі, вони не мають комп’ютеризованих робочих місць, і наша корпоративна газета є для них стабільним каналом спілкування з головним офісом. Тому ми не збираємося відмовлятися від друкованого видання на користь он-лайн проекту, наприклад електронного видання.
Думаю, професійне співтовариство ще має розробити критерії відбору агентств для співробітництва в галузі освоєння соціальних ресурсів, а також знайти власний підхід до розробки корпоративних інтернет-каналів.

Дмитро Роденко тут же запропонував як критерії для аналізу ефективності social media розглядати розрахунок покриття аудиторії та прорахунок порівняльних витрат. Але обговорення цієї теми вже вийшло за рамки регламенту і плавно перейшло в неформальне спілкування за філіжанкою кави. Висновок, який озвучила модератор круглого столу Оксана Тодорова, на закінчення офіційної частини заходу, прозвучала так: відкривають нові можливості для спілкування компанії із цільовою аудиторією. Гарантій їхньої ефективності ніхто не дає, та й готових технологій на ринку поки що не розроблено. Однак нові можливості не означають потреби відмовитися від вже освоєних та вивчених інструментів, до яких можна віднести і друковані версії корпоративних видань. Швидше тут мова повинна йти про грамотну інтеграцію social media у загальну комунікативну політику компанії, ніж про перерозподіл бюджету на користь «нових та модних» інструментів».