Ще раз про бажання
Цілком випадково, а може за якимось задумом, до рук потрапив щоденник 6-річної давнини, про який я вже зовсім забув. Я тоді проходив тренінг з тайм-менеджменту у Людмили Богуш. Один із пунктів тренінгу був присвячений управлінню своїми бажаннями, з метою їх подальшої реалізації. Тоді Людмила сказала дуже дивну річ: з віком дорослі люди, на відміну від дітей, зовсім втрачають здатність безмежно мріяти та бажати чого-небудь. І щоб довести це, вона дала завдання кожному: написати 100 осмислених бажань. Когось вистачило на 10, когось на 20. Я зупинився на 42-му бажанні. При цьому частина з них була відверто безглуздо інфантильно утопічних. Наприклад: “Покарати всіх злочинців”. Та частина, яка була близька до реального життя і найважливіше була підкріплена об’єктивним бажанням цього десь у підсвідомості, на поточний момент виявилися реалізованими! Ті ж, що виявилися нереалізованими, мабуть, були для мене не настільки важливими на той момент, або були відверто утопічними. Ось така ось правда життя з цими бажаннями.
Далі за текстом повний список із 42-х бажань 6-річної давнини.
- Будиночок у передмісті
- Автомобіль
- Мотоцикл
- Щорічний тур по країнах світу
- Міцне здоров’я
- Міцна сім’я
- Приємна та цікава робота
- Стабільне фінансове становище
- Насичене цікавими фактами життя
- Хороша бібліотека книг
- Популярність у суспільстві
- Хочу мати свій бізнес
- Хочу мати велику сім’ю
- Хочу написати мемуари
- Хочу побувати в космосі
- Хочу, щоб не було війни
- Хочу, щоб не було катастроф
- Дізнатися правду про прибуття НЛО
- Хочу власний острів у тропіках
- Хочу власну яхту 30 метрів
- Хочу бути успішним та везучим
- Хочу, щоб на всій Землі всім було добре
- Хочу, щоб не було хвороб
- Хочу пірнати з аквалангом
- Хочу дізнатися таємницю Святого Грааля
- Хочу дізнатися таємницю пірамід Єгипту
- Хочу знайти Атлантиду
- Хочу злітати на Місяць і на Марс
- Хочу, щоб дозволили багатоженство
- Хочу на Новий рік плазмовий телевізор
- Хочу, щоб Україна стала Наддержавою
- Хочу, щоб суспільство стало цивілізованим
- Хочу, щоб зникли негри та араби
- Хочу, щоб було більше справедливості
- Займатися спортом регулярно
- Хочу, щоб мені поставили пам’ятник
- Хочу дожити в здоров’ї до 210 року (або 2100?)
- Навчитися грати на баяні
- Хочу стати вправним фотографом
- Піднятися на найвищу гору
- Опуститися в найглибшу западину
- Стати президентом країни
- Покарати всіх злочинців.
Якщо з списку викинути відверто дурні та нездійсненні бажання, то залишиться менше 30-ти десятків бажань – 1/3 від сотні. Очевидний доказ правоти твердження Людмили про те, що дорослі з віком втрачають здатність мріяти та бажати.
Окремі бажання зараз викликають іронічну усмішку – що мною керувало в той момент, коли я їх писав, зовсім не зрозуміло.
Знову ж таки, якщо не брати до уваги відверто нездійсненні бажання, то результативність складе близько 27%. Що дуже непогано. Тобто, якщо б тоді, я підійшов до завдання більш відповідально і зміг нафантазувати 100 бажань, то на сьогодні міг би мати в активі близько 30 реалізованих бажань.
Враховуючи таку високу ефективність, буде цікаво повторити цей експеримент і знову написати список своїх бажань. Дізнатися, що вийде зараз. Список ще більше зменшиться? Або ж…
Джерело: Записки неробствуючого романтика
