Володимир Дегтярьов: Навчіться керувати не часом, а собою

Як жити усвідомлено: три інструменти бізнесмена

Більшість людей, почувши слово «тайм-менеджмент», уявляють собі нескінченні списки справ і забитий завданнями календар.

Водночас автор будь-якої книги з тайм-менеджменту починає з того, що цей термін невірний. Часом не можна керувати. Але можна керувати своїми ресурсами – увагою і тим, на що вона витрачається.

Найскладнішим у тайм-менеджменті для мене стало визначення пріоритетів. Списки справ, хронометраж, десятки викреслених завдань і проставлених галочок не приносили задоволення. Пройшло кілька років, перш ніж я сформулював, що насправді важливе осмислене проживання життя.

Книги з тайм-менеджменту описують десятки інструментів і практик на цю тему. Всі вони зводяться до фіксації емоцій протягом дня і подальшої рефлексії про те, які контексти (тобто ситуації) для вас найбільш і найменш комфортні.

Оскільки за природою я візуал, найбільш корисними для мене виявилися інструменти, пов’язані з фотографіями. Один з них – Проект 365. Кожен день фотографуєш себе і завантажуєш в окремий альбом. Бажано фотографувати в новому або важливому для тебе контексті. Вже через тиждень-два я став помічати, які фотографії з’являються найчастіше. Експеримент тривав чотири місяці. Після цього я вперше сформулював свої «ролі» – напрями, в яких я хочу і можу розвиватися. Ролей набралося шість – чоловік, батько, бізнесмен, управлінець, учитель, друг і особистість. Через ще кілька місяців я став розписувати план тижня саме через призму цих ролей: що і як я роблю, щоб максимально реалізувати кожну зі своїх функцій.

Рік потому я спробував ще один інструмент для більш усвідомленого проживання життя – «Чотири картинки дня». Кожен день я шукав хоча б чотири важливі для мене ситуації. Наприкінці дня колаж доповнювався коротким текстовим резюме того, що сталося за день. Я ділився «картинками дня» у Facebook, але їх можна робити і для себе. Як і проект 365, «Чотири картинки» допомагали мені зрозуміти, наскільки мої декларовані цінності збігаються з реальними діями, а також підвести підсумки дня. Цим проектом я займався п’ять місяців.

Третій цікавий інструмент – «Ранкові сторінки». Я зустрів опис цього процесу в книзі «Шлях художника» американської письменниці Джулії Кемерон. Сенс механізму дуже простий: вранці сідаєш і пишеш три сторінки тексту. Все, що приходить в голову. Вже на другій сторінці думки «з поверхні» закінчуються. Тоді доводиться копати глибше, згадувати якісь складні завдання. Прописуючи їх, я мимоволі проговорюю різні виходи з ситуацій. Іноді це дозволяє мені сформулювати сумніви і страхи. Частіше – знайти рішення проблем. «Ранкові сторінки» – це спосіб поміркувати над завданнями, до яких не завжди доходять руки і думки в повсякденній рутині. Можна писати сторінки від руки, але мені зручніше набирати в текстовому редакторі або на спеціальному сервісі 750words.com. Під час цього вправи на столі у мене лежить робочий зошит. Туди, в список всіх своїх завдань, я записую всі дії, які прийшли в голову під час «ранкових сторінок».

Звісно, цими інструменти усвідомленого проживання життя не закінчуються. А які практики самоаналізу допомогли вам?

Володимир Дегтярев, генеральний директор агентства Newsfront PR Agency,

спеціально для “Forbes Україна”