«Сірий кардинал» проти «лідера»
Правильне розмежування функцій лідерів і менеджерів значною мірою визначає ефективність роботи бізнес-структури. Справедливості заради відзначимо: ці поняття близькі, але не тотожні. До менеджменту відносяться функції адміністрування: розподіл завдань і контроль їх виконання.
Що стосується лідерства, існує безліч його визначень. Я не приймаю точку зору, що лідер – це «ватажок, який скаче попереду на білому коні і розмахує шаблею». Так виглядає, швидше, менеджер, причому не найграмотніший…
Лідер – це в першу чергу розробник ідеології, генератор ідей і цілей компанії. Його основне завдання – створити систему, що працює на запланований ним же результат. При цьому кожен її учасник повинен врешті-решт виграти.
Відповідно, лідерство – це зміна поведінки інших людей заради досягнення групової мети. Саме групової, а не особистої. Оскільки, якщо ми говоримо про реалізацію своїх цілей за рахунок інших, йдеться про маніпулювання. Межа між цими поняттями досить тонка, тому що частка впливу на свідомість людей є і в лідерстві. Але, на відміну від маніпулювання, це вплив не пригнічуючий, а надихаючий.
Звичайно, можна доручити розробку мети групі. Наприклад, топ-менеджменту. Але тоді ризикуємо отримати ситуацію лебедя, рака і щуки. Втім, мету можна нав’язати. Але тоді ефективність людей при її досягненні буде низькою, а опір – високим. Тому необхідно зробити так, щоб група сама згенерувала потрібну лідеру мету.
Ланки одного ланцюга
Різницю і взаємозв’язок між лідерством і менеджментом ілюструє армійська субординація: є штаб, у якому сидять розробляючі план битви полководці-лідери, і є генерали-менеджери, підпорядковані полководцям. Останні втілюють план на полі бою – ведуть солдатів за собою або підганяють їх ззаду. У генералів є тактична свобода дій, але лише в межах стратегії, розробленої полководцями. У бізнесі та ж історія: лідери думають за себе і «за того хлопця», а менеджери втілюють їхні плани в рамках своєї компетенції. Ще одна важлива відмінність між лідерами і управлінцями – в природі їх обмежень. Менеджери, навіть найвищого рівня, мають межі компетенції, тоді як лідери обмежуються виключно наявністю ресурсів.
Крім того – як на війні, так і в компанії – лідерство, на відміну від менеджменту, далеко не завжди публічне. Лідерам не обов’язково виступати на зборах з надихаючими промовами і розмахувати прапором. Підлеглі можуть навіть не знати їх в обличчя, але робити те, що вони задумали. Важливо розуміти і енергетичну різницю між цими категоріями. Лідери – це «священний Грааль» компанії, її енергетичне джерело. Генеровані ними ідеї не тільки дають початковий імпульс для створення бізнесу, але й постійно підживлюють його. Ця енергія порівнянна з гірським струмком. Починаючи свій шлях у вершини, його вода живить усе живе на своєму шляху. Менеджмент – це певна служба, що об’єднує в собі функції водовозів і правоохоронних структур. Вони доставляють життєдайну вологу в віддалені куточки рівнини і стежать за тим, щоб її використовували за призначенням.
Лідерство загальнодоступне
Потенціал лідера є в кожному. Природно, його сила різниться, але наявність – це факт. Питання в тому, як його розкрити. Коли людина приходить у компанію, у неї завжди є певна зона відповідальності. Простір, де вона одна приймає рішення. Наскільки людина буде ініціативною? Це і визначить її лідерські здібності. Важливо розуміти, що будь-яка посада – це ґрунт, на якому може прорости зерно лідера. А результат такого зростання, як і все в світі, залежить тільки від людини. На моїй практиці були випадки, коли люди з секретарів за півроку ставали заступниками директорів.
Чиї помилки страшніші?
Природно, помилки обох категорій шкідливі для компанії. Інша справа, що відповідальність за їх виникнення в більшій мірі лежить на лідерах. Адже саме вони встановлюють правила гри і її цілі. Коли в компанії правильно поставлено лідерство, то менеджменту важче їй нашкодити.
Мета завжди первинна.
Читати в pdf-форматі
Джерело: Управління персоналом
