Студенти купують планшети, щоб не витрачатися на ксерокс та підручники
Україна успішно провалює чергову президентську ініціативу – електронні підручники так і не з’явилися у вітчизняних школах. Їх мали купити за державний кошт і роздати, принаймні, старшокласникам. Ті до навчальних закладів досі тягають важкі сумки з підручниками. Чого не скажеш про студентів. Які активно опановують планшети чи ноутбуки для навчання. Про роль гаджетів у сучасній освіті – знає Наталя Яровенчук.
Невеличкий, тоненький пристрій, а в ньому – і диктофон, і фотоапарат, і камера і навіть ціла бібліотека вмістилася. Із планшетом у вишах ходить заледве не кожен третій спудей.
Наталія Яровенчук, журналіст: “Один гаджет – це тисячі томів літератури. Раз завантажив – і вчись цілий рік. Але студенти кажуть, що іноді як пахне книга вони забувають. Утім є можливість економити. Приміром, на ксероксі. Бо він з’їдає ледь не пів стипендії”.
Дмитро Ковальов, студент: “У нас дуже дорогий ксерокс. Тому що один листочок коштує 50 копійок або гривню. А якщо треба роздрукувати якийсь реферат на 10 сторінок, то це вже десятка. Зараз я можу це просто скинути в планшет, прийти і не витратити ні копійки. І врятувати дерево“.
Простенькі екземпляри обійдуться в 1-2 тисячі гривень. Звісно, моделі з “яблучком” дорожчі.
Дмитро Ковальов, студент: “Якщо дуже сильно узагальнити і сильно округлити наша стипендія – 100 доларів. Відповідно, нам треба близько 4 або 3,5 стипендій на маленький планшет сучасний. І ось 6 стипендій на те, що я тримаю в руках“.
Щоправда, переважна більшість студентів кажуть: інвестиції окуповуються. Водночас видавці стверджують: проблема не у тому, що молодь від паперу відмовляється. А що за електронні книжки сплачує не охоче. Хоча вони мінімум удвічі дешевші. Бо скачати в Інтернеті можна задарма.
Елеонора Симонова, директор видавництва: “Будь-які книжки, хоч електронні. Хоч паперові треба щоб люди купували, інакше, якщо люди не купують, то це підриває ринок. Поки що споживачі електронного контенту вони мабуть не мають достатньої поваги до творців книжок“.
До слова, планшет замінив не тільки книжки, а й щоденники або так звані планувальники. Тепер, прогресивна молодь грифель не гострить, щоб записати на місяць, рік або день усі мрії, цілі та плани. Їх довіряють спеціальній програмі.
Артем Золотар, бізнес-тренер: “Є дуже класна функція, коли задачу на якийсь день вписуєш, пишеш там, зустріч з Петром Івановичем, наприклад. А там вискакує віконце, а до якої мети прикріпити цю задачу. Тобто яка взагалі мета зустрічі з цим П.І. І до якої мети тебе наблизить ця зустріч. А ось якщо такої мети немає, людина вже думає, а навіщо я з ним зустрічаюсь“.
Одна серед найголовніших мотивацій перейти на планшет – звичайні лінощі, зізнаються студенти. Адже одна річ носити важку сумку з підручниками, а зовсім інша – легенький гаджет. Зрештою, можна взагалі нічого не носити, аби після закінчення вишу, як казав класик, не було соромно за безцільно прожиті роки.
Наталія Яровенчук, журналіст,
Спеціально для UBR
