Інтерв’ю з Юлією Бойко для журналу «Бізнес-Світ Казахстан»
– А ви можете коротко, без красивих і загальних слів, сказати, кому і навіщо необхідний тайм-менеджмент і чим він відрізняється від просто вміння правильно планувати час? І чи не з’їдає нескінченне планування – «по науці», з таблицями і розрахунками – більше часу?
– Ну що ж, не знаю, чи вийде без красивих слів, але спробую. Ми розглядаємо процес управління часом як процес управління змінами в житті людини. Тому тайм-менеджмент необхідний тим, хто хоче створювати у своєму житті «правильні» (перш за все для себе) зміни. Незалежно від того, хто це: президент країни чи домогосподарка.
Якщо говорити про «просто вміння правильно планувати час» як про складання списків справ на день/тиждень/місяць, то управління часом – це, перш за все, створення своїх надихаючих цілей у різних сферах життя на максимально тривалий термін і побудова системи планування, що дозволяє пов’язати щоденні дії людини з цими цілями.
Щодо часу, який необхідно витратити на планування «по науці», скажу наступне: якщо ви користуєтеся хорошим планувальником, то він займає рівно 15 хвилин на день – 7–8 хвилин вранці і стільки ж увечері. Перевірено роками практики. Адже люди часто витрачають час далеко не на планування. Основна причина втрати часу – це хаотичність у їх діяльності.
– Напевно до вас за консультаціями звертається велика кількість людей. Всі вони ретельно вивчають необхідну літературу з тайм-менеджменту, слухають ваші лекції, але в підсумку управляти своїм часом виходить далеко не у всіх. Розкажіть, у кого тайм-менеджмент приживається, а у кого ні і з яких причин?
– Уся справа в тому, що для впровадження чогось нового у своє життя, тільки вивчення теорії і знання, як це працює, недостатньо. На тренінгу ми формуємо вміння гармонійно планувати, даємо розуміння, для чого це потрібно, ділимося працюючими інструментами і технологіями і допомагаємо учасникам розробити базу для подальшої роботи. Йдучи після тренінгу додому, учасники забирають із собою планувальники, в яких вони створили свої власні плани на 10 років, на рік, на найближчий місяць і на наступний день. Загалом, ми створюємо чудовий фундамент для того, щоб відразу після навчання людина просто продовжила це робити. Але чи буде це працювати в його житті чи ні, буде залежати тільки від нього самого.
Постійна практика – ось що потрібно для того, щоб вміння перейшло в навичку і не викликало дискомфорту.
– Чи відрізняється тайм-менеджмент жінки і чоловіка? Чоловіки чи жінки легше прививають собі навички тайм-менеджменту?
– За своєю природою жінки – більш ритмічні створіння. Часові цикли їм близькі, і вони їх розуміють краще, ніж чоловіки. Однак жінки при цьому більш змінні, інтуїтивні і, як наслідок, хаотичні. Але тайм-менеджмент однаково корисний і чудово підходить як тим, так і іншим. Чоловікам він допомагає пов’язати стратегічні плани з тактичними діями, а жінкам дозволяє структурувати їх хаотичність і змінність. Але все ж важливо розуміти, що у кожної людини, незалежно від статі, свій темп руху, свої завдання і своя унікальна історія. Все залежить від цілей, які людина ставить перед собою.
– А чи є у тайм-менеджменту національні особливості? Ось, наприклад, у нас в Казахстані гості зазвичай завжди запізнюються, і неважливо при цьому, куди вони запрошені – додому чи на важливий діловий або урочистий захід.
– Звичайно, національні особливості існують. А в Казахстані я особисто переконалася в тому, що народ особливо нікуди не поспішає. Ритм життя в Києві або в тій же Москві значно швидший. Якщо ж говорити про те, як це впливає на тайм-менеджмент, то слід зазначити, що людина, перебуваючи в певному середовищі, повинна враховувати її особливості і приймати їх як умови, в яких доводиться працювати. Під ці умови ти і змінюєш, підлаштовуєш плани. При цьому цілі залишаються незмінними. Ті, хто пройшов тренінг від нашої компанії, знають: плани – це не догма і не самоціль. Це всього лише курс, за яким ти слідуєш.
Вони можуть змінюватися і трансформуватися в залежності від обставин, в які ти потрапляєш. І немає ніякого сенсу сумувати про те, що плани змінилися. У різних обставинах для досягнення однієї і тієї ж мети ми просто будемо створювати різні плани.
А якщо створені плани не будуть працювати, ми це проаналізуємо, зробимо роботу над помилками і внесемо в них зміни. Адже плани вторинні, первинні лише цілі.
Адже те, що казахстанці запізнюються, ще не означає, що вони повільно працюють. Вони швидко міркують, і темп роботи з вашою публікою на моїх тренінгах в Алмати був дуже високим. А ось одного разу в Латвії при проведенні аналогічного тренінгу мені довелося скоротити програму, залишивши в ній тільки ключові моменти, оскільки латвійська аудиторія виявилася дуже скрупульозною і, як наслідок, повільною.
– Дякую за бесіду.
інтерв’юер Адель Ануарбекова,
головний редактор “Бізнес-Світ Казахстан”
Інтерв’ю опубліковано в журналі
«Бізнес-Світ Казахстан»
№10’(грудень) 2014, стор.50-51
Читати на issue в pdf-форматі
