Ми перестали отримувати двійки, але наслідки залишилися.

Перший дзвоник. Запах нових підручників. Мама акуратно підписує щоденник і вкладає його в новенький рюкзак. Попереду цілий навчальний рік. Ви ще навіть не здогадуєтеся, що саме зараз тримаєте в руках свій перший планувальник. Просто тоді ми ще не називали його планувальником. Це був звичайний шкільний щоденник.

Саме тоді ми вперше почали знайомитися з плануванням. У щоденнику вже було майже все, що ми сьогодні називаємо системою організації часу:

• розклад;
• час початку занять;
• перелік задач;
• домашні завдання;
• дедлайни;
• контроль виконання

Здавалося б, усе правильно. То чому ж, ставши дорослими, більшість із нас усе одно відчуває, що часу катастрофічно не вистачає? Можливо, відповідь ховається саме в тому шкільному щоденнику?

Нас учили записувати, але не планувати. У школі наше головне завдання було простим: не забути. Записати домашнє завдання, понести альбом, вивчити вірш, підготувати реферат. Ніхто не пояснював, скільки часу займе кожне із цих завдань. Ніхто не вчив розраховувати своє навантаження. Домашнє завдання просто було. І його потрібно було виконати.

Минуло багато років – тепер відкрийте свій календар. Чи не нагадує він той самий щоденник?
Зустріч, дзвінок, презентація, звіт, лист, навчання, спортал, купити продукти, забрати дитину з садочку/школи. Іноді здається, що ми просто замінили домашні завдання на робочі.

У четвертому класі шість або навіть сім уроків здавалися нормою. Після цього — домашні завдання, потім гуртки. І ми поступово звикали до думки, що чим більше справ уміщується в день, тим краще.

Ця модель непомітно перейшла й у доросле життя. Ми відкриваємо планувальник і записуємо туди десять, п’ятнадцять, а іноді й двадцять п’ять задач. А ввечері дивуємося: «Чому я нічого не встиг/ла?»

Насправді проблема не завжди в дисципліні, навіть не в мотивації. Часто проблема в тому, що ми оцінюємо день за кількістю записаних справ, а не за кількістю якісно виконаних.

Продуктивність — це не коли список найдовший. Продуктивність — це коли виконані саме ті задачі, які справді рухають нас уперед. Іноді три добре зроблені справи мають значно більшу цінність, ніж п’ятнадцять, виконаних поспіхом.

Є ще одна цікава відмінність між шкільним щоденником і дорослим плануванням. У школі ми майже ніколи не рахували час. Домашнє завдання просто потрібно було зробити. У дорослому житті ми часто продовжуємо діяти так само. Записуємо справи, але не замислюємося, скільки часу насправді потребує кожна з них. В підсумку список легко заповнюється десятками пунктів, які фізично неможливо виконати за один день.

У системі BogushTime це називається калькуляцією часу. Перш ніж планувати день, важливо не лише знати, що потрібно зробити, а й чесно відповісти собі на питання: «Скільки часу це реально займе?»

Пам’ятаєте фразу зі школи «Зроблю завтра.» Потім: «Зроблю на вихідних.» Потім: «Та вже якось потім…» Знайомо?

Тепер замініть домашнє завдання на дорослі справи. Пройти навчання, почати займатися спортом, розібрати пошту, написати статтю, навести лад у фінансах. Механізм той самий, але ми просто перестали отримувати двійки, але наслідки залишилися.

Відкладені справи накопичуються, створюють відчуття постійного незавершення. Забирають енергію, поступово перетворюються на внутрішній шум, який супроводжує нас щодня.

Школа навчила нас користуватися щоденником, але після випускного життя стало значно складнішим. Задач стало більше, відповідальності теж. І старий підхід уже перестав працювати. Саме тому сьогодні важливо не просто записувати свої справи. Важливо навчитися ними керувати, розуміти свої пріоритети та розраховувати час.

Працювати не за принципом «усе й одразу», а за принципом «те, що справді має значення». Планування — це не талант, не вроджена риса характеру. Це навичка, яку можна розвинути.

Ми створили онлайн-реаліті-тренінг «ТаймКвест: Тактика» для того, щоб допомогти поступово змінити підхід до власного часу, сформувати нові звички й побудувати систему, яка працюватиме щодня.

Якщо хочете не просто планувати, а навчитися керувати власним часом системно, приєднуйтесь за посиланням тут.