Гіперактивна дитина. Як бути?
Нове покоління дітей відрізняється високою активністю або навіть гіперактивністю. Їм складно довго сидіти на конкретному місці або бути зосередженими на одному занятті, швидко набридає навколишня обстановка. Дитині стає нудно, вона потребує постійного викиду емоцій. Для хлопчиків, при цьому, характерна нетерплячість і більш агресивна поведінка. Дівчаткам складно концентрувати увагу на завданні, тому що вони схильні до розсіювання, швидкого переключення на зовнішні фактори.
В результаті – маса розпочатих справ без логічного завершення. Їм важко досягати поставленої мети, властиво забувати і втрачати, складно виконувати чіткі прохання і бути відповідальними.

Медики все частіше ставлять діагноз «Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю». І радять боротися з синдромом дефіциту уваги тільки лікарськими засобами. Вони впливають на центральну і периферичну нервову систему, знімаючи дратівливість, пригнічуючи відчуття тривожності, нормалізуючи поведінку. Однак таблетки і краплі не є панацеєю, тільки правильна поведінка батьків може допомогти маленькій людині подолати довгий шлях максимальної адаптації для самостійного і успішного життя.
Як допомогти?
Щоб допомогти дитині і зрозуміти, як виховувати її, потрібно керуватися основними правилами:
- організувати суворий режим дня;
- уникати крайнощів у вихованні: не проявляти надмірну суворість або м’якість;
- не перевтомлювати малюка, огородити його від надмірних подразників;
- взаємини в сім’ї та між однолітками повинні бути стабільними, неконфліктними;
- сприяти формуванню навичок самостійної організації, акуратності;
- навчити правильному спілкуванню, контролю поведінки та емоцій.
Загалом, подолати свої обмеження дитина може тільки за допомогою батьків, навіть якщо нею займаються найвисококваліфікованіші спеціалісти.
Тайм-менеджмент для дітей працює!
Основна вимога це суворий розклад для дитини. У шкільному віці, дитина може вести його самостійно, а розклад дня для малюків повинен складати і дотримуватися батько, який займається вихованням. Якщо до цього процесу залучена інша людина (няня, бабуся, дідусь і т.д.), то таке розклад має бути складено і для нього. Звичайно ж, щоб приносити результати, розклад має бути письмовим, щоденним, з аналізом і відмітками про виконані завдання.

Дотримання порядку в домі старшими членами сім’ї допоможе малюку звикнути структурувати своє життя для досягнення цілей.
Для встановлення правильного режиму вам потрібно дотримуватися кількох простих правил:
Встановіть оптимальний час підйому
Це має бути один і той же час. Правильний режим дня потрібен, щоб не перевтомлюватися, легко засинати і прокидатися. Адже часто гіперактивним дітям складно засинати, вони довго крутяться в ліжках, задають масу питань і потім їх важко розбудити вранці, при цьому підйом не повинен бути різким.
Якщо дитина ходить у садок або школу, то час пробудження має бути розраховано так, щоб вона встигла зібратися. Привчайте дитину до пунктуальності і давайте їй можливість самій контролювати свою ранкову рутину.
Виберіть і пропишіть оптимальний час їжі
Сніданок залежить від того, як швидко малюк поводиться зранку. Якщо він відразу бадьорий і активний, то можна приступати до сніданку. Якщо ж навпаки, млявий і довго відходить від сну, краще спочатку пограти, а потім поїсти або організувати перший прийом їжі в дитячому закладі.
Організуйте щоденні прогулянки на свіжому повітрі
Дайте дитині максимум свободи! Нехай вона бігає, стрибає, ходить по калюжах. Найкраще розряджати агресивність і залишати енергію на вулиці. Найчастіше діти самі знають, як зняти свою напругу. Але якщо у вашого малюка не виходить, то підкажіть йому. Заодно, поговоріть про те, що не можна ображати інших дітей, тварин, рослини.
Прогулянки сприяють поліпшенню працездатності мозку, що призводить до поліпшення уваги, пам’яті дитини, а це так необхідно гіперактивному малюкові.
Переключайте увагу
Пропишіть також розпорядок ігор. Активні рухливі ігри повинні змінюватися спокійними, розвиваючими з частотою 15-30 хвилин. Коли малюк побігав, пострибав, запропонуйте йому прогулятися і поспостерігати за природою або навколишнім світом.

Заплануйте денний сон
У будь-якому віці, навіть шкільному, активним дітям потрібен денний сон. Його тривалість може становити від двох до чотирьох годин залежно від віку дитини. Батьки часто стверджують, що це неможливо, але тим не менш, якщо ви виробите певний ритуал перед сном і будете вкладати дитину в один і той же час, то самі здивуєтеся наскільки це просто. Ритуалом може служити читання книги, прослуховування спокійної музики, розслабляючий масаж або навіть підготовка до сну самим дитиною. Важливо, щоб це було в один і той же час, і дитина про це знала.
Як правильно скласти розклад?
Розробляючи режим дня важливо пам’ятати, що він повинен не змінюватися тривалий час, бути зручним вам і вашій дитині, враховуючи її індивідуальні біоритми та інтереси.
Для того щоб нічого не упустити з виду у вашому плані важливо його не просто пам’ятати, а записувати. Для цього підійдуть сторінки щоденника, наприклад, такі як у BogushBook, де враховується не тільки робочий час, але всі 24 години на добу, що дозволяє розпланувати навіть сон.
Гра — це основний спосіб освоєння навколишнього світу дітьми. Гіперактивні діти часто віддають перевагу шумним і активним іграм, що цілком обґрунтовано. Але обирайте ті, що мають чіткі правила. Намагайтеся, щоб правила були спрямовані на різні види мозкової активності,

особливо ті, що ослаблені. Пам’ятайте: проговорюючи вголос, діти краще справляються з імпульсивністю, утримують завдання, легше помічають і контролюють свої помилки.
Також важлива соціалізація дитини. У ранньому віці це можуть бути ігри на дитячому майданчику, курси розвитку, пізніше – це дитячий садок, школа і гуртки. Під час занять у спортивних гуртках буде йти більша частина енергії, дитина отримає необхідну розрядку, виплесне накопичені емоції. У шкільному віці, спостерігається парадоксальна ситуація: високий рівень інтелекту і низька успішність. Адже гіперактивна поведінка – це наслідок надлишку енергії, і потрібно направити активність малюка в конструктивне русло.
Обов’язково хваліть його за успіхи!
Згідно зі статистикою, порушення в поведінці проходять до підліткового періоду, відновлюються пізнавальні функції, поліпшується пам’ять і концентрація. Але для цього маленькій людині потрібна підтримка найближчих людей.