Мотивація, народжена серцем
Мотивація. Згідно з початковим змістом, закладеним у слово “мотивація”, це внутрішній настрій, намір чогось досягти і енергія для досягнення, підтримувана відповідними емоціями.
Уявіть людину, у якої немає цілей. Її години, дні, місяці позбавлені сенсу. Чи можливо це? Навряд чи. Людина обов’язково знайде сенс, нехай коротенький і дивний, але знайде. Найчастіше сенс буде руйнівним: напитися, посваритися, зламати тощо. Чому? Просто руйнувати легше і результати видно прямо зараз, а для того, щоб створювати, необхідно мати ціль у майбутньому і намір цю ціль досягти.
Намір є орієнтацією і наполегливістю в досягненні, незважаючи на складнощі, помилки і перешкоди. Намір можна зруйнувати відсутністю дисципліни, не підтримуючим оточенням і знеціненням своїх цілей. Але що б не відбувалося навколо, намір руйнується зсередини: погодьтеся з безглуздістю своїх прагнень, і енергія вас покине.
А разом із втратою енергії прийдуть руйнівні емоції, слабкість і млявість, сумнів і розчарування. Насправді, можна сказати, що емоції рівні енергії, просто не всі це розуміють. А ті, хто розуміє, знають, як підняти енергію і емоції: фізична активність – ось ключ. Встати, вийти, зробити, почистити, навести порядок, пофарбувати, тобто – швидко створити результат. Щоб було на що подивитися і чим помилуватися.
Мотивація народжується зсередини. І “зачинається” там же. А отже є справою виключно самостійною та індивідуальною. Ніхто не може створити її за вас або для вас.
- Записати свої цілі і повісити на видне місце.
- У список завдань на день обов’язково вносити кроки для досягнення цілей.
- Зайнятися фізкультурою.
- На кожну “погану” новину перечитувати список своїх цілей.
- Знайти людину для обговорення своїх цілей – просто для підтримки – і регулярно з ним спілкуватися.
