«Рецепти успіху» від Людмили Богуш – передноворічна онлайн-зустріч із засновницею компанії BogushTime
Напередодні Нового року відбулася он-лайн зустріч із засновником компанії BogushTime Людмилою Богуш, на якій вона відповідала на запитання учасників, давала поради та практичні рекомендації з питань досягнення цілей.
Як Ви знайшли своє покликання?
Я покликання дійсно шукала і коли говорю про тайм-менеджмент, то це дійсно моє покликання. Якщо хтось із Вас займається духовними практиками, то Ви знаєте, що є такі практики, які дозволяють розібратися, що для тебе в житті важливе і яке твоє покликання. Можу сказати, що все своє життя я займалися саме цим.
Коли ти народжуєшся і в тебе, як у духовної істоти, є призначення. Ти для чогось існуєш, і коли ти реалізуєш своє «для чого», то ти почуваєшся щасливим і радісним, коли не реалізуєш, то відповідно почуття навпаки – погані. Як шукала своє покликання? Ніколи не мріяла бути психологом, а хотіла займатися чимось особливим.
Коли я вибирала куди вступати, то обрала факультет Кібернетики, відділення називалося: Структурно-прикладна лінгвістика. На той момент уявлення не мала, що це таке, але мені дуже хотілося туди вчинити. Нині фактично цим займаюся. Тому що «лінгвістика» — це мова, а «структурно-прикладна» — це, як і що створюється.
У мене є ідея, про те, як і що створюється, розумію як впливають думки, фактично займаюся цим, але трохи в іншій сфері. Вступала на психологію, бо це були радянські часи, «кібернетика» була модним факультетом. Вступати туди можна було лише за гроші, а грошей у моїх батьків на той момент не було. Довелося чинити не за гроші, а за мої мізки. Перші три роки, я зовсім не знала, навіщо це треба, чим збираюся займатися в житті. До тих пір, поки не потрапила в інженерну психологію, вона стиковує людину та техніку. Ось тут я себе знайшла!
Моя дипломна робота була присвячена штучному інтелекту. Вона була гарною настільки, що була опублікована в журналі «Кібернетика». На той час був «ого-го» журнал. Вона була опублікована навіть за кордоном.
Пам’ятаю, у свої 25 років отримала перший валютний гонорар, який звичайно мені не виплатили, бо за СРСР не можна було громадянам мати валюту в руках.
Я займалася довго всякими речами: викладала психологію, працювала в медичному університеті. Не можу сказати, що це було розуміння, чим саме займаюся.
До тих пір, поки мені не довелося викладати психологію в кулінарному училищі. Це було ще те випробування, бо треба було 16-ти літнім кухарям розповісти, навіщо їм потрібна психологія. Ось тоді, нарешті, зрозуміла, чим займаюся стільки часу, хто я така і взагалі, що це все означає. Після чого почала займатися тренінгами особистісного зростання, доки не потрапила сама на тренінг з управління часом. На цьому тренінгу також були планувальники. Цим усім я сильно захопилася, почала вивчати різні системи та технології з тайм-менеджменту, напевно, зараз я знаю все на цю тему.
Таким чином, стала займатися «тайм-менеджментом». Можу сказати, що це було нелегко, тому що коли я визначалася, чим займатимуся, то мені всі казали: «навіщо тобі треба тайм-менеджмент, займайся продажами — це те, що всім потрібно».
За своїм досвідом, можу сказати, що потрібно займатися тим, до чого душа лежить. Коли ти знаходиш своє покликання, то одразу закінчуються всі сумніви. Крім БогушБука і тайм-менеджменту, я пробувала займатися ще додатками, у мене навіть є програма розроблена мною, але до цього душа не лежить у мене. Мрія
2. Упорядкування плану
3. Реалізація плану
4. Оцінка отриманого продукту
