Вічна весна: 7 правил, що не старіють
Можна хоч все життя не їсти м’яса, пити в день по два літри води, ходити в тренажерний зал і фанатично робити мезотерапію – і все ж таки швидко здатися під натиском часу, втративши відчуття молодості всередині. Ми вирішили з’ясувати, які магніти – почуття, позиції, принципи – утримують у душі та тілі стан юності, не дозволяють погляду згаснути, енергії вичерпатися, а зовнішності – підлаштуватися під паспортний вік. Разом з нашими експертами ми зібрали сім правил людей, які ніколи не зістаряться у звичному розумінні цього слова. Плани, що далеко йдуть
На тренінгах Студії управління часом BogushTime є вправа «Графік життя» – планування свого майбутнього на 20 років вперед. Зазвичай його задають додому, оскільки, спантеличившись розкладом своїх днів на найближчий десяток років, люди іноді впадають у ступор – так страшно дивитися вперед. Але це дуже корисна практика, адже психологічна старість стартує з дефіциту проектів на майбутнє. Чим більше бажань і намірів маячать у перспективі, тим молодшим ми почуваємося. «Мета деяких моїх клієнтів поширюється на час, коли не тільки їх самих, а й їхніх прямих спадкоємців, швидше за все, вже не буде в живих, – коментує Юлія Бойко, бізнес-тренер Студії управління часом BogushTime. – І це чудово: якщо у людини є довготривалі плани, що надихають, у неї з’являється внутрішній вогонь і джерело невичерпної енергії, що дозволяє йому глибоко за 70 за кількістю життєвої енергії давати фору двадцятилітнім юнакам. Коли є мета, заради якої прокидаєшся кожного ранку, обов’язково з’являться ресурси для реалізації наміру».
2. Здоровий егоїзм
«Молодість – це хороша порція егоїзму, – упевнений бізнес-тренер Євген Пестерніков. – Ніщо так не старить людей, як жертвування власними інтересами на користь турбот про інших, скажімо, посвяту всього свого часу дітям та онукам. Старий, який живе для себе – молодий старий, бо залишається в зоні свого кайфу, цікавості, розвитку та его-інтересів». Як влучно висловився вісімдесятирічний парашутист, американець Джон Бут: «Не можна перестати стрибати з парашутом, бо ти постарів. Можна постаріти тому, що ти перестав стрибати з парашутом».
3. Життя у згоді з віком
Спокійне прийняття свого віку та гарне самопочуття в ньому – найкращий індикатор психічного благополуччя – у цьому впевнена філософ Анна Валенса. А ще – шанс прожити набагато довше тих, хто вбивається через молодість і пропущені шанси. Психолог Бекка Леві з Єльського університету двадцять років спостерігала за кількома сотнями людей віком 50+ і дійшла висновку: люди, які сприймали свої роки життєрадісно та позитивно, в середньому живуть на 7,5 років довше за тих, хто вважає цей вік часом згасання. «Непогано б перестати гіпнотизувати себе міфами на кшталт «старість – це гидота, хвороби і взагалі туга зелена», – радить психотерапевт Віктор Каган. – Важливо дозволяти собі хотіти, отримувати задоволення, любити і – так, страждати теж. І орієнтуватися при цьому не на зовнішні критерії повноцінного життя, а на власне відчуття – на те, скільки в ньому цінного для нас самих».
4. Дружба з внутрішньою дитиною
Коли ще, як не в дитинстві, можна, не соромлячись, завести пісню в набитому битком автобусі, бігати, стрибати, валяти дурня і ставити наївні питання. Так от: ті, хто періодично не соромиться впадати в дитинство у свої навчені 30-80, роблять вірно з точки зору продовження молодості. Марго Іпатова, системний розстановник, знає точно: коли ми дозволяємо собі дуріти, брати участь у розіграшах та інсценуваннях, бути смішними та безпосередніми без огляду на те, що ж скажуть люди, – ми підключаємося до енергії своєї внутрішньої дитини та отримуємо потужний заряд молодості. Свій рецепт підживлення від цього джерела пропонує редактор журналу Kinfolk Гейл О’Хара на сайті видання: «Запросіть друзів до себе з ночівлею. Розгорніть спальні мішки, заповніть кімнату величезними тарілками з найсмачнішими мексиканськими начосами (чіпси з різними добавками – Авт.) та влаштуйте ретроспективний перегляд фільмів «Мері Поппінс» або «Віллі Вонка та шоколадна фабрика». Чому б заразом не витягнути дошку для спіритичних сеансів? Грайте. Неважливо, чи хочете ви побудувати хитромудрий пісочний замок або намалювати ангела на снігу, головне – дайте вихід своїй внутрішній дитині. Зникніть з радара. Набийте рюкзак провіантом на цілий день і влаштуйте пригоду для себе і коханої людини або своєї зніженої ши-тцу. Не злиться по дрібницях. Досить безглузда порада, але вона може стати в нагоді, коли вас почне діставати всяке нікчемне нісенітниця».
5. Активність, інтерес до нового
«Мені було 57 років, коли я почав водити машину, – згадує гештальт-терапевт Ніфонт Долгополов. – Не можу сказати, що було якось особливо важко, швидше, я боровся з косими поглядами: «Чи не пізно в такому віці?» Насправді у будь-якому віці можна робити те, що хочеться. А ще час 50+ – гарна нагода втілити в життя бажання, що залежали на полиці з нереалізованими дитячими мріями. «У мене була одна неюна клієнтка, яку свого часу через маленьке зростання не взяли до балетної школи, – розповідає психолог Світлана Кривцова. – Це переживання залишилося на все життя. Але ми повернули їй радість балету: вона почала ходити на всі прем’єри, яких раніше уникала через свою драмі, а потім танцювати почала. Сьогодні вона викладає танці у дитячих групах. Діти її обожнюють. І, звичайно, неможливо здогадатися, скільки їй років». Освоїти нові навички та нову професію теж ніколи не пізно. Навіть витки та прольоти кар’єрних сходів тепер виглядають інакше. Класичну траєкторію: «освіта – кар’єрне зростання – пік успіху – пенсія» змінив новий трудовий шлях: освіта та перша кар’єра, друга освіта та друга кар’єра, знову розвиток та третя кар’єра. Після третьої кар’єри пенсії знову немає. Замість неї – віддалена робота, часткова зайнятість та/або наставництво у сфері своїх професійних інтересів.
6. Обхід легких шляхів
Можна знову спробувати, але щось уже не хочеться: набиті в минулому шишки, лінощі, розчарованість і втома від життя відштовхують від дверей, за якими, можливо, очікує приз – нове кохання, крутий віраж кар’єри, переїзд в інше місто чи країну. Потрібно лише повозитися із замком, підібрати код чи розбігтися і як слід понатиснути. Але немає ні сили, ні бажання. «Я думаю, що «старість» перемагає щоразу, коли ми намагаємося спростити собі життя, – переконана Тетяна Жданова, підприємець, спеціаліст з персонального брендингу. – Починаємо віддавати перевагу спрощенню – складності, банальність – креативності, знайоме – незвіданому, стабільність – розвитку, свободу від зобов’язань – відповідальності. З цього моменту і стартує старіння, тому що молодість, еволюція, розвиток людини – це постійне ускладнення: картини світу, почуттів, усвідомленості та контактів».
7. Це романтичне почуття
Психолог Алла Коняєвазауважила: друге дихання в бажанні знову бути юною, красивою, коханою відкривається у 45–60. Починаються схуднення, зміни зачісок, стилю одягу, прориви у творчості. «Важливо зловити цю внутрішню романтичну хвилю і втриматися на ній, – переконана Алла Коняєва, – коли хвиля піде на спад, хтось може махнути на себе рукою з усіма витікаючими, але є й інший варіант – увійти до смаку життя без вікових рамок, усвідомити: все в наших руках, і продовжувати політ. Моє улюблене запитання друзям та знайомим – на скільки років ви себе почуваєте? Відповіді отримую одні й самі: 20, 25, 30. Думаю, що душа людини, яка і дає їй відчуття віку, живе набагато довше, ніж тіло. І час перебування в людському образі для неї надто коротко для того, щоб відчути тягар прожитих років».
“Жіночий Журнал”, липень-серпень, 2015, стор.