Як перестати відкладати справи на потім

Чи трапляється таке, що ви періодично відкладаєте справи на потім? А потім зовсім про них забуваєте? Або в поспіху намагаєтеся встигнути зробити все й одразу? Якщо так, то ця стаття якраз для вас. Я розповім вам про стан, який називається “прокрастинація”.

Прокрастинація – це поширене явище, але з ним досить легко впоратися.

Прокрастинація від англійського слова procrastination – схильність до постійного відкладення “на потім” думок та справ. Сам собою цей стан, на перший погляд, нешкідливий. А ось наслідки можуть бути досить серйозними. Але не засмучуйтеся, якщо ви виявили, що належите до людей, які прокрастинують. Насправді, це дуже поширена проблема. Але як визначити ознаки прокрастинації? Які її наслідки та як її “лікувати”?

Визначити прокрастинацію нескладно. Наявність відкладених справ говорить сама за себе. Але чому так відбувається? Звідки береться потреба відкладати справи? Давайте розберемося в причинах виникнення прокрастинації.

Минули невдачі. Нерідко люди свідомо чи несвідомо не приступають до завдання, тому що в минулому вони мали невдалий досвід вирішення схожого питання. Одним словом – страх повторення ситуації, яка залишила неприємний осад.

Незавершені завдання. Люди часто спеціально не приступають або не можуть приступити до виконання будь-яких справ, тому що в них є ще низка незавершених завдань, які вони з якихось причин теж відклали на потім. Деколи люди забувають про такі завдання, але вони нікуди не подіються і постійно “тиснуть” на людину. Але є такі цикли, про які ми не можемо одразу згадати. Наприклад, я хотіла помити чашку, але не встигла та побігла на роботу. Я ніби забула про це, але насправді цей незавершений цикл висить у моїй голові і займає одну з точок моєї уваги, позбавляючи мене простору для нових справ. І я навіть не одразу зможу зрозуміти (або взагалі не зможу зрозуміти), що мене насправді “вантажить”. Це як із комп’ютером. Коли запущено дуже багато процесів, він починає виснути.

Наслідки прокрастинації не найрайдужніші, але про них слід згадати: падіння самооцінки, підрив іміджу, руйнування перспектив, постійна втома і завантаженість.

А тому випливає від цього нездорового явища у своєму житті. Існує кілька способів. А саме:

• виписати довгий час нерозв’язну задачу і розібратися з причинами її невиконання. Іншими словами, знайти ту саму невдачу в минулому, яка переноситься на виконання завдання.
• прийміть рішення, потрібна . викресліть, так ви “розвантажите” свою пам’ять та увагу. Якщо потрібна, то поставте реальні терміни виконання і, найголовніше – виконайте її.
• змусьте себе перемогти страх невдач. Подивіться в “очі” своїм невдачам і змініть ставлення до них. Кожна невдача це ваш крок до успіху, це досвід, який просто не потрібно повторювати. Тому подумайте, що ви тепер робитимете по-іншому, і зробіть це.
• уникайте “хвостів”. Завершуйте всі справи, завдання, цикли, інакше вони, як снігова куля, ставатимуть все більше, і через якийсь час перетворяться на лавину, яку ви вже не зможете. Тому беріть одне завдання і доки не виконайте – не приступайте до наступного. Відзначайте “галочкою” виконання та підбивайте підсумки, що виконано і як це вийшло, а що не виконано і чому так вийшло. Невиконані завдання діліть на дві категорії – або викреслюйте як неактуальні, або переносіть на той час, коли точно зможете їх завершити. Форс-мажори є і будуть. У день слід відводити 20-25% часу на форс-мажори, щоб не ставити себе в безглузду ситуацію і не переносити справи день у день.
• ведіть тайм-калькуляцію. Це проста, але дуже корисна річ, яка показує картину вашого дня. Тоді ви чітко зможете оцінювати, що встигнете зробити сьогодні, а що варто перенести. Адже плануючи виконати занадто багато всього за один день, коли це просто неможливо, ви заздалегідь ставите себе в роль того, хто програв і прирікаєте справи стати відкладеними.

Якщо подивитися глибше, прокрастинація рідко пов’язана з лінощами або відсутністю сили волі. Найчастіше це сигнал про перевантаження, неясні пріоритети та відсутність стійкої системи роботи із завданнями та увагою. Коли з’являється зрозуміла структура, підтримка та безпечний простір для опрацювання «хвостів», страх відкладати поступово йде. Саме тому відкриті тренінги стають для багатьох точкою виходу із замкнутого кола прокрастинації — вони допомагають не лише розібратися з поточними завданнями, а й вибудувати спокійніше, усвідомлене ставлення до часу та власних цілей.

Прокрастинація – це поширене явище, але з ним досить легко впоратися. Тому бажаю вам якнайшвидше вибиратися з рядів прокрастинаторів і навчитися ефективно розпоряджатися своїм часом для досягнення бажаних цілей!

Джерело: tsn.ua