Як навчитися не думати про майбутнє, а створювати його?
Уявіть, що ви заблукали в нічному лісі і йдете в темряву, освітлюючи дорогу ліхтариком. Питання: куди ви прийдете, якщо будете орієнтуватися на світло ліхтарика і світити собі під ноги? Ви будете ходити по колу, тому що вже давно доведено, що крок однієї ноги у нас коротший, ніж іншої. У цій статті ми поговоримо не про те, як ми ходимо, а про те, як ми живемо.
А живемо ми «в колі світла ліхтарика», тобто сьогоднішнім днем. Я думаю, ви розумієте, до чого це призводить – ми нікуди не приходимо. Минають дні, місяці, роки – щось відбувається незалежно від нас, чогось ми свідомо досягаємо… Але чому ж з часом багато хто опиняється «біля розбитого корита», коли життя прожите, а здається, що нічого не встиг? – Ми не відчуваємо час і він тече так, як йому заманеться, а ми так і не спромоглися спрямувати його в потрібне нам русло і досягти бажаного.
Як ми можемо відчути час? Наприклад, можна перевести його в гроші, тоді точно знатимеш, скільки у.о. вклав у своє здоров’я, розвиток, майбутнє, а скільки витратив або навіть викинув на безглузде клацання пультом телевізора або… ну, ви самі знаєте, куди витікає ваш час.
Вважається, що є два типи сприйняття часу. Для одних людей минуле знаходиться за спиною, а майбутнє попереду – це так званий «азіатський» тип сприйняття часу. У нашій країні людей з таким типом сприйняття переважна більшість. Це означає, що ми не любимо озиратися на минуле, але й не бачимо майбутнє, тому що всі майбутні події від нас закриті тими, що оточують нас сьогодні.
Ми ті, хто бере від життя по-максимуму, якщо працювати, то працювати, якщо веселитися, то веселитися, нам все потрібно тут і зараз, а після нас «хоч потоп». На жаль, цей самий «потоп» традиційно настає через короткий час, але ми начебто й знаємо про це, але ігноруємо – адже це буде потім, не зараз. Щоб ми могли щось зробити зі своїм майбутнім – нам потрібно, щоб воно настало. А ще через те, що ми не бачимо майбутнє, ми його боїмося і нерідко потрапляємо в «підвішений» стан невизначеності.
Інший тип сприйняття називається «європейським» або «діловим». У цьому випадку людина ніби знаходиться поза часом і дивиться на потік часу перед собою: зліва – минуле, посередині – теперішнє, справа – майбутнє. Якщо ви володієте таким типом сприйняття часу, то для вас просто проводити аналіз минулих подій і прогнозувати або навіть створювати майбутнє. Єдиний недолік цього типу сприйняття – вам складно концентруватися на чомусь одному, тому що ви сприймаєте весь потік часу цілком: минуле, теперішнє і майбутнє одночасно.
Щоб підкорити собі час і спрямувати потік у потрібному напрямку – переведіть стан «сприймати» час у стан «бачити» час. Використовуйте матричне планування, тобто планування у вигляді таблиці. Тут по горизонталі повинні йти часові періоди: місяці або роки. А по вертикалі ключові області життя або бізнесу.
Коли потік часу буде у вас перед очима – ви зможете з ним щось робити. Ви побачите безліч взаємозв’язків: зможете оцінити витрати часу, визначити, що і коли має бути зроблено для отримання результату до певного терміну. Ви побачите, що ви просто не в змозі виконати самі і де необхідно буде залучити додаткові ресурси.
Коли ви «побачите» свій час і час своїх близьких, і скільки його у вас є – ви почнете діяти, по-іншому ставитися до людей, у вас у житті з’являться пріоритети, а значить ви, нарешті, зможете досягати своїх цілей.
У вас тепер будуть «маячки», які ви побачите і в темному лісі, а «ліхтарик» щоденних дій – ваш помічник, який допоможе дістатися до мети з найменшими втратами.
Тепер найголовніше для вас – це знати, чого хочете: яку роботу, сім’ю, друзів, країну, життя. Знайдіть час, щоб описати свої цілі – вкладіть у себе трохи у.о. часу, щоб створити майбутнє і прожити своє життя щасливо!
