Чи стане цифрова трансформація дегуманізуючою та обезособлюючою силою?
Давайте подивимось на процеси, що відбуваються в суспільстві.
З одного боку, розвиток цифрових технологій відкриває для нас нові, безпрецедентні можливості, з іншого боку, ми стоїмо перед обличчям таких факторів, як полярне розшарування суспільства на покоління, майже не здатні говорити однією мовою, зниження зайнятості, переформатування ринку праці.
Не дивлячись у майбутнє, ви потрапите в пастку, в якій вже сьогодні опинилися ті, хто розраховував на спокійний і стабільний розвиток світу.
Так, ми регулярно розбиралися з економічними кризами і політичними нововведеннями, але все це вибудовувалося на досить стійкій платформі прогнозованого, поступово вибудовуваного майбутнього.
Але цифра принесла нам швидкість не тільки інформаційну, вона запустила прискорення всього, технологій, цінностей, змін.
Давайте подивимось, як розвивався світ ще 5 років тому?
Прискорення процесів
Нове приходило, стабілізувалося і було придатне до використання наступні 5 або навіть 10 років. Набуту тяжкими роками навчання і досвіду професію можна було «використовувати» все життя, поступово підвищуючи інвестиційну віддачу своїх вкладень.
Чи можеш ти розраховувати на те, що освоєна тобою спеціалізація сьогодні буде так само успішно годувати тебе післязавтра? Так вона вже завтра почне приносити тобі менше грошей, якщо ти не встигнеш вчасно перебудуватися або вивчити якийсь «новий алгоритм Фейсбука».
Ще зовсім небагато часу пройде, і системи будуть здатні програмувати себе самі.
А що будеш робити ти, цар природи?
Перетворишся на сервісний персонал для автоматизованих систем і розумних механізмів?
Невід’ємною перевагою людини перед будь-якими машинами є її здатність приймати рішення в умовах критичного недостатку інформації, її викривлення і навіть відсутності. Це називається творчістю. І цю здатність потрібно розвивати, тренувати, посилювати.
Господарями світу стають візіонери. Здатні створювати безпрецедентне майбутнє.
Зовсім недавно це було якістю обмеженої кількості індивідуумів, які створили захоплюючі нас твори мистецтва в галузі бізнесу, технологій, творчості.
Але все більше і більше ми стикаємося з тим, що здатність придумувати образи майбутнього без огляду на минулий досвід повинна ставати загальноприйнятою умовою рівня «маст-хев».
І до цього необхідно додати нове ставлення до поняття відповідальність, так само виводячи її на рівень «маст-хев». Створювати звички і керувати ними – ось нова парадигма розвитку відповідальності. Не залежати від пристроїв – а командувати ними. Не підкорятися автоматизмам і автоматам, а трансформувати їх у підконтрольні твоєму розуму механізми.
І ще один фактор: фізичний всесвіт. Доти, поки у нас є тіла, нам доведеться мати справу з об’єктивною реальністю фізичного світу. І для того, щоб він не перетворився для нас на лякаючу Терра Інкогніта, взаємодія з ним повинна вийти на рівень ще одного «маст-хев» у житті людини.
