Страх переможе? НІ!
Страх – емоція сильна.
Під впливом страху людина перестрибує 3-метровий паркан, ставить світові рекорди з бігу або плавання. Страх потрібен для того, щоб мобілізувати ваше тіло, змусити його рухатися активніше, боротися за виживання. Адреналін у кров, серце в шалений ритм, ноги в позицію “низький старт”.
Так має бути.
Але так не завжди буває.
Буває по-іншому: страх може означати “впасти, завмерти, прикинутися мертвечиною”. Чому мертвечиною? Тому що її хижаки не їдять, її їдять падальники.
Що визначає реакцію на страх: чи буде це активність чи завмирання? Все залежить від рівня емоційного тону та рівня сили. Істота низькотонна, млява, слабка на небезпеку реагує завмиранням, падає на землю, притискається, перестає дихати, затихає. Її завдання – перечекати небезпеку або померти в несвідомості. Чи знаєте ви, що дуже часто, коли мисливець витягує з нори загнану собаками лисицю, та… спить! Тобто перед обличчям неминучої небезпеки лисиця вимикається, ну, наче “її тут і немає, а якщо і є, то це не вона”.
Якщо ж небезпека загрожує звіру сильному, самовпевненому, то він-то вже очі не закриє. Він буде битися до останнього подиху, він буде стежити за вами, вишукуючи ваш найменший прорахунок, щоб не тільки втекти, але ще й вам дати здачі. Навіть щур, незважаючи на свій маленький розмір, становить серйозну небезпеку, якщо її загнати в кут.
А тепер подивіться на нас, жителів України, власників компаній і директорів. Найпоширеніша “відмазка” зараз: ми чекаємо, поки пройдуть вибори, тому що ми не знаємо, що буде потім.
Чого ж ми чекаємо? Сподіваємося на те, що не помітять? Що небезпека пройде стороною, все само собою “устаканиться”, “розрулиться”.
Навіщо вкладати зараз в навчання персоналу, якщо не відомо, що буде завтра. Навіщо просувати свої послуги, якщо не зрозуміло, чи будуть їх завтра купувати? Навіщо займатися своїм розвитком і вдосконаленням, якщо не видно майбутнього?
Хто ми: кролики чи леви?
З ким ми будемо рухатися в майбутнє?
Хто допоможе нам протистояти небезпекам?
Який страх обираєте ви – страх бути з’їденим чи страх загинути в боротьбі?
Я віддаю перевагу другому. Ми навчали і продовжуємо навчати наших співробітників. Ми проводили і продовжуємо проводити внутрішню програму взаємного коучингу співробітників з досягнення особистих цілей за допомогою технології BogushTime. Я інвестувала і продовжую інвестувати в розвиток нових продуктів і проєктів.
Ми розширювали і розширюємо мережу партнерів з надання наших послуг.
Ви з нами?