Time Management: мій другий семінар
Семінар розпочався недільного ранку о 10 годині. Учасники зайняли зручні місця в залі, налаштувалися на роботу, і я почала семінар. Ми познайомилися, виконавши просту та веселу вправу, створили дружню атмосферу і почали вивчення матеріалу з управління часом.
Протягом перших двох годин я дала кілька невеликих вправ, нічим не обмежуючи політ думки – настав час задуматися над істинними бажаннями і можливостями присутніх. Виконуючи завдання, кожен з учасників знаходив для себе щось нове і переносив все на аркуш паперу. Студенти всерйоз задумувалися над тим, що за бажання в житті можна досягти чого завгодно.
Запропонована мною вправа на перший погляд здається простою. Потрібно зробити дві речі: витратити $20,000 і розпорядитися двома годинами додаткового часу в добі. Усі впоралися на відмінно і попросили ще.
Один з моїх студентів, Руслан Сергієв, запропонував взяти у інших учасників частину грошей під відсотки і таким чином отримати можливість вкласти більш вигідну суму в певну справу.
Додатковими двома годинами кожен розпорядився на свій розсуд, проте були й схожі вподобання. Олександр Павленко, один з найактивніших студентів, запропонував витратити цей час на навчання і додав, що по неділях можна виїжджати з тренінгами на природу. Багатьом сподобалася його ідея.
На семінарі я даю дуже цікавий матеріал про так зване рішення «ДО». Воно властиве всім нам і завжди стоїть на шляху до досягнення цілей. Коли ми починаємо якусь справу, то заздалегідь знаємо, який результат можемо отримати. Ні в якому разі не можна гальмувати себе побоюваннями, що щось не вийде. Потрібно просто діяти і за необхідності коригувати свої дії. «Сумніву тут не місце», – зробили висновок присутні.
Вправа на постановку цілі викликала велике пожвавлення, адже учасники перевіряли свої цілі у інших присутніх. Почалася робота в парах, люди відкрито ділилися своїми цілями, ставили один одному запитання, робили зауваження і давали поради. Коли ставиш перед собою ціль, найголовніше – розуміти і хотіти її. Якщо немає впевненості в її досягненні, буде складно навіть її написати. Пожвавлена дискусія тривала в залі кілька хвилин, не вщухаючи.
Далі – більше. У другій половині семінару ми разом з учасниками почали планувати. Найскладніше було з планом на 10 років, простіше з цілями на рік, і зовсім комфортно з планом на місяць. Студентам дуже сподобалася запропонована система планування, адже вона дозволяє одразу мати під рукою свої плани на 10 років, рік, місяць і день. «З’явилася можливість завжди мати з собою потрібну інформацію і свої плани, узгоджувати справи і одразу фіксувати все в органайзері», – зауважила Валерія Заседателева.
Семінар підходив до кінця, учасники з’ясовували для себе останні нюанси. «Як вчиняти з незавершеними справами?», – запитала Валентина Доброван. Звичайно, це питання цікавило багатьох присутніх. Необхідно виписувати їх на спеціальний аркуш паперу, обов’язково визначивши при цьому час виконання, пріоритети і того, хто буде їх виконувати. Адже деякі справи можна делегувати, отримавши таким чином додатковий час і енергію.
Все, що ви починаєте, обов’язково має бути завершено!
Семінар закінчився о 14:30, і кожен його учасник (включаючи і мене) пішов з упевненістю, що «Нове життя» вже почалося!
