Три головні перепони на шляху керівника
Що заважає менеджерам різного рівня ефективно управляти людьми? Я б виділила три найголовніші непорозуміння, які стають бар’єрами до грамотного менеджменту:
- непорозуміння, що означає керувати,
- непорозуміння, яким повинен бути керівник,
- непорозуміння, ким вам доводиться управляти.
1. Бажання все робити самому
Дуже багато керівників виросли з рядових працівників. Наприклад, начальнику відділу продажів, який раніше був звичайним продавцем, дуже важко «відпустити» продажі. Він хоче і керувати, і сам працювати «в полі» — продавати. «Нічого без мене не можуть!» — його коронна фраза. І замість того, щоб змусити підлеглого правильно виконувати свої обов’язки, начальник відсуває виконавця і починає все робити сам.
Я часто спостерігаю це як тренер: всюди, де люди з виконавця стають керівником, вони намагаються робити за підлеглих їхню роботу. Начальник ще пам’ятає, як він сам це робив, як чудово у нього виходило. Для нього це — єдина можливість реабілітувати себе в своїх власних очах, показати, який він класний спец.
Нам подобається робити те, що ми вміємо робити. Якщо у людей не виходить управляти, вони починають займатися тим, що у них виходить краще. Але якщо менеджер перейшов з однієї галузі в іншу, він вже не зможе показувати клас, виконуючи роботу підлеглих, йому вже доведеться вдосконалюватися як управлінцю.
Бути керівником — значить вміти керувати людьми і делегувати завдання. Якщо ви знаєте принципи управління і освоїли мистецтво делегування, ви зможете управляти людьми в будь-якій галузі.
2. Влада — це відповідальність
В одній компанії, в якій я колись працювала, я зіткнулася з такою ситуацією. Компанія швидко зростала, швидко набирала персонал, і менеджерами середньої ланки ставали молоді люди, у яких в підпорядкуванні опинялося пару сотень осіб.
Я помітила, що для них бути керівником означало дозволяти собі робити все, що захочеться. Їм здавалося, що бути керівником — це індульгенція на порушення правил. Вони це взяли з нашої країни, де бути депутатом, дипломатом, чиновником — це, в тому числі, і право порушувати закон.
А тепер згадаємо давніх і сучасних монархів. Їх з самого дитинства готували бути володарями. Їх навчали необхідним навичкам. З самого дитинства розповідали правила поведінки. Їм казали: це твоя територія і ти за неї відповідаєш. Тут головне не те, що ти хочеш, а те, що потрібно цій країні.
Правитель, керівник повинен розуміти, що це він належить своїм підлеглим, а не навпаки. Влада — це не свобода, влада — це відповідальність. Управління — це складне мистецтво зі своїми законами і вимогами, якому потрібно вчитися.
3. Потрібно вивчати людей
Уявіть собі великий-великий комод з безліччю ящичків. Кожен підписаний: тут «банкіри», тут «таксисти», тут «програмісти», тут інтроверти, тут екстраверти і так далі. І в кожному ящичку інструкція: «банкіри» — вони ось такі, з ними потрібно себе вести так. «Таксисти» відрізняються тим-то, з ними потрібно вести себе по-іншому. З «програмістами» — по-третьому.
Ось ці «ящички» в своїй голові, ці інструкції ми створюємо протягом життя. І потім, коли зустрічаємо людину, відразу думаємо, в який ящичок його визначити. Я помітила, що чим старший керівник, тим легше він знаходить ключик до людей. А за рахунок чого? За рахунок досвіду. Він встиг поспілкуватися з такою кількістю людей, що у нього вже для кожного типу є свій «ящичок».
Багатьом керівникам не вистачає знань про людей, їм не вистачає «ящичків». Але обов’язок управлінця — знати, як люди думають, як вони реагують на навколишній світ і на інших людей, чому вони чинять так чи інакше. Ці знання є, вони накопичені людством, їх просто треба отримати. Зробити це можна за допомогою навчання: читаючи книги, відвідуючи спеціальні курси і тренінги.
І ще один важливий момент. Ви ніколи не зможете контролювати людей, якщо не вмієте контролювати себе. Тому тему самоконтролю я розбираю на кожному своєму тренінгу і пояснюю, що самоконтроль — це не обмеження, це напрямок, це спостереження і корекція.
Узагальнюючи сказане
Кожен управлінець повинен розуміти, що його обов’язок — керувати, а не робити все самому. Для цього необхідно розуміти принципи управління і делегування. Кожен керівник зобов’язаний усвідомлювати, що влада — це, перш за все, відповідальність, якій необхідно вчитися. І нарешті, кожен менеджер повинен добре розбиратися в людях і вміти володіти собою.
