Як зробити ділове партнерство взаємовигідним?
«Я роблю все для нашого спільного бізнесу, викладаюся на 100%, але не відчуваю підтримки з боку партнера. Виходить, що я віддаю більше, отримую менше, а він — навпаки, майже нічого не робить, але знімає всі вершки». Такі думки нерідко приходять в голову підприємцям, які ведуть справи спільно з іншими партнерами.
Партнерство — чудовий бізнес-інструмент, якщо його застосовувати правильно. Воно може принести вигоду всім своїм учасникам. Але при неправильному підході партнери ризикують отримати лише взаємні образи та розхитаний бізнес.
Кому вершки, а кому корінці? Партнерство — це спільна справа, спільне підприємство. Неправильний підхід: люди просто починають разом щось робити, але не визначають, хто за що відповідає.
Хто скільки вносить грошей? Як і за яких умов їх можна буде забрати? Як один з партнерів може вийти з бізнесу? Кому вершки, а кому корінці? І багато-багато іншого. У великому бізнесі необхідність подібних умов давно відома і такі речі завжди ретельно прописуються.
Протилежну картину можна спостерігати в малому бізнесі. Там початкові умови не те що не закріплюються на папері, вони частіше за все навіть не обговорюються. «Ну навіщо, адже ми ж друзі! Все навпіл! Починаємо роботу!». А потім на голові набиваються гулі. З якої причини власники малого бізнесу виходять із спільної справи? Тому що вони незадоволені тим, як проявляють себе партнери. Чому ж одні партнери ведуть себе не так, як очікують інші? Тому що правила поведінки і ролі ніде не закріплені, не записані.
Надягніть вашу шляпу. Коли партнери починають спільний бізнес, їм потрібно чітко прописати те, що в нашій технології називається «шляпою». (Раніше шляпи, кашкети різного кольору були відмінною ознакою тієї чи іншої професії, посади. Під «шляпою» ми розуміємо певний статус і функціональні обов’язки в організації).
Компаньйонам потрібно визначити, хто яку «шляпу» носить, хто за що відповідає. Я як партнер повинна знати, що я повинна робити, які у мене обов’язки, які у мене права, які вимоги пред’являють мені, які можу пред’являти я і так далі. Все це має бути записано на папері. Якщо це не написано, це не існує.
Це потрібно, щоб один з партнерів не міг просто прийти до іншого і сказати: «Мені не подобається, як ти працюєш! У мене сьогодні настрій поганий». Тут потрібно дістати опис своєї «шляпи» і пройтися по пунктах: Це роблю? Так. Цього досягаю? Так. Які до мене питання? Крім того, записаний список обов’язків допоможе змінити умови партнерства, якщо один з компаньйонів робить більше або менше обумовленого.
Врахуйте відволікаючі фактори. Також обов’язково пропишіть для кожного з партнерів можливість і умови участі в інших бізнесах. Адже якщо ваш компаньйон відволікається на інші свої починання, він починає приділяти менше часу і уваги основному бізнесу, не викладається на 100%. Встановіть, кому буде передаватися «шляпа», поки один з партнерів зайнятий в іншому бізнесі.
Обов’язково обговорюйте можливі етичні проблеми. Коли обираєте собі бізнес-партнера, дізнайтеся про його особисте життя — воно впливає на стан справ і на його подальші дії. Якщо у одного з партнерів виникають складнощі в сім’ї, це не може не відобразитися на бізнесі.
Наскільки це вигідно? Критерій вигідності в бізнесі один — фінансові показники. Якщо заплановані фінансові цілі досягаються або, як мінімум, ми до них наближаємося — партнерство вигідне. Якщо ми йдемо в протилежний бік — може, час шукати нового партнера?
