Повелитель часу: основи тайм-менеджменту школяра від успішного бізнес-тренера

Тайм-менеджмент, по суті, – це набір правильних звичок, які допомагають людині досягати бажаних результатів. І якщо ці звички сформовані з дитинства, людина сприймає це як природний підхід до життя. І тоді його здатність досягати своїх цілей забезпечує йому щасливе життя, повне досягнень і перемог. Тому шкільний період – саме час ці звички прищеплювати.

Базові моменти.

Для початку треба зрозуміти, що кожна людина відчуває час по-різному. І те, з чого потрібно починати – це з того, щоб сформувати це «відчуття часу» у дитини. Тут батькам на допомогу звичайні будильники, таймери і годинники (електронні, пісочні, з циферблатом) – спектр їх застосування дуже широкий.

Таймери і будильники можна використовувати як нагадування про те, що пора починати займатися якимось процесом, або повідомляти про те, що час перегляду мультфільмів/гри на комп’ютері/перебування на дитячому майданчику вже минув. Це працює набагато дієвіше, ніж повторення 5-10 разів фрази: «Давай, закінчуй!».

Так, наприклад, моя старша донька ще у віці 4 років вже сама просила мене завести будильник на 10 хвилин, щоб встигнути закінчити грати, коли я казала про те, що пора чистити зуби і лягати спати. Зараз, у її 9 років, використання таймера стало дуже широким – і робити уроки на час, і чергувати типи діяльності за часом і т.д.

Годинники ж можна використовувати під час рольових ігор, ігор з обмеженим часом, коли за певний період потрібно виконати якесь завдання. Це дуже добре розвиває у дітей відчуття часу.

Врахуйте той факт, що діти, і маленькі, і старші, живуть ніби «поза часом». Вони його сприймають абсолютно не так, як ми, дорослі. Згадайте, як для вас у дитячі роки день тягнувся нескінченно довго, а період часу в 1 рік сприймався, як ціле життя! Тому, кажучи дитині: “Швидше! Нам потрібно поспішати, а то ми запізнимося!” – ви ризикуєте зустрітися з повною відсутністю співпраці і розуміння з боку дитини.

Дуже добре допомагають дитині зрозуміти, що таке час так звані щоденники успіху, щоденники щасливих моментів, а також адвент-календарі. В інтернеті є маса інтерпретацій цих інструментів. Ще наші бабусі різнокольоровими олівцями відзначали в настінному календарі на місяць, як пройшов сьогодні його день. Червоний – добре, жовтий – нормально, сірий – сумно і т.д. Наприкінці місяця можна було проаналізувати, як пройшов весь цей період. Це і хороший індикатор для батьків про настрій дитини, і чудовий спосіб почати створювати сімейні ритуали і традиції.

Усі ці інструменти потрібні для розвитку відчуття часу, а воно необхідне, як база, для якісного управління часом.

Специфіка тайм-менеджменту для школярів молодших класів.

Як не дивно, але в цей період основне завдання батьків – це не зробити з дитини робота, жорстко живучого за розкладом, а прищепити любов до планування, сформувати розуміння, навіщо це потрібно, і не відбити інтерес до тайм-менеджменту.

Дитина йде до школи, і дуже важливо, щоб процес навчання з самого початку пішов добре. У цей період батьки повинні допомогти дітям навчитися мислити логічно, правильно працювати з інформацією, розвивати фантазію, творчість і уяву.

Навіщо потрібен тайм-менеджмент у житті?

Правильно, для того, щоб досягати своїх цілей швидше! Саме час знайомити дитину з тим, як потрібно правильно ставити цілі і планувати свої справи. І обов’язково у формі гри, не караючи, а тільки заохочуючи. Ну і, звичайно ж, на власному прикладі!

Якщо Ви самі не будете працювати над цілями і обговорювати їх у родині, не будете планувати свою діяльність і контролювати виконання завдань, впровадити ці принципи в життя дитини ви також не зможете. Тому, перш за все, починаємо з себе. Якщо до цього моменту ви і самі не могли похвалитися організованістю, саме час почати. Обзаведіться планувальником, вивчіть літературу, або сходіть на тренінг – і вперед.

Для початку, перш ніж навчити дитину працювати з цілями, необхідно створити фундамент – перелік його мрій і бажань. Чудовий інструмент – це карта бажань. Вирізки з журналів, картинки, наклеєні на аркуш паперу, малюнки своїми руками і написи, що символізують бажані об’єкти, допоможуть дитині не тільки візуалізувати його мрії, але й стануть прекрасним дозвіллям для всієї родини. Я багато років поспіль перебуваю в числі організаторів заходу «Найбільша карта мрії української родини» на Хрещатику і точно знаю, що процес цікавий усім учасникам від 2 до 96 років.

Ось тут і знадобиться допомога дорослих.

Для початку дуже важливо навчити дитину правильно формулювати ціль. Для цього ціль повинна бути детально описана, з урахуванням усіх нюансів: як дитина буде себе почувати, коли ціль здійсниться, як це вплине на його близьких і на інші наявні у нього цілі, які кроки потрібно буде зробити, які ресурси можуть знадобитися для досягнення. А також не забути про фактори, які можуть завадити досягненню бажаного.

Найпростіше дитині буде впоратися з цим завданням, якщо він буде думати, малюючи. Робота над складанням так званих інтелект-карт дуже добре допомагає розвинути мислення дитини.

Запропонуйте дитині зобразити всі етапи роботи з ціллю у вигляді деревоподібної карти, яка буде намальована кольоровими фломастерами і в супроводі яскравих картинок, що відображають передбачувані етапи. У центрі карти – ціль (бажання), від якої в різні боки розходяться гілки: «ресурси», «необхідні дії», «ризики» і т. д. Краще називати ці гілки, використовуючи слова з лексикону дитини. Я знаю дітей, які у віці 5 років почали практикувати складання таких карт. А у 8-річному віці школярі вже чудово справляються з цим завданням. Такі карти допомагають бачити картину в цілому, нічого не упускати, а також роблять процес цілепокладання цікавим і захоплюючим.

Наступний важливий момент – планування дня.

Для того, щоб цілі реалізовувалися, потрібно складати плани, і в початковій школі дитину вже потрібно цьому вчити. Домашніх завдань у цей час не дуже багато, тому планувати буде не складно, а от розуміння технології планування вже почне формуватися, що дуже знадобиться вже в старших класах. Для початку це краще робити не на реальних завданнях дитини, а на ігровому прикладі. Також дітям цікаво планувати свої вихідні, на які зазвичай у них багато надій і бажання зробити все цікаве, що не встиг за навчальний тиждень.

Також настійно рекомендую звернути увагу на «сімейні календарі», в яких відображається завантаженість усіх членів родини. Такі календарі добре робити в розрізі тижня. Їх можна створювати у форматі Excel і роздруковувати, а можна використовувати для цього пробкові і магнітні дошки. Трохи польоту фантазії, і цей важливий інструмент організації часу буде не тільки корисним, але й цікавим.

У житті учня 5-9 класів відбуваються суттєві зміни.

Багато предметів, викладачів і маса домашніх завдань. Тому з’являється потреба в помічниках, які дозволяють швидко і ефективно справлятися з великим обсягом завдань. Використання освоєних раніше інтелект-карт буде чудово допомагати при підготовці домашніх завдань, написанні творів, запам’ятовуванні правил, створенні опорних конспектів. Адже інформація запам’ятовується дитиною набагато краще, коли вона намальована, тобто зображена у вигляді картинок.

У цей період вже можна говорити про повноцінне навчання плануванню:

• про облік завдань за розкладом (це завдання, жорстко прив’язані за часом) і
• плаваючих завдань (те, що потрібно зробити сьогодні, але чіткого часу виконання немає),
• про те, чому краще складати списки завдань, а не «носити» їх у голові,
• про важливість закладати в щоденні плани час на форс-мажори і можливі коригування,
• про те, що відбувається, коли справи відкладаються на останній момент, і які у цього наслідки,
• про великі завдання-слони, яких потрібно дробити на шматочки, щоб вони не лякали своїм обсягом, і
• про неприємні справи-жаби, які важливо виконувати для досягнення цілей, а потім себе якось за них заохочувати,
• про приклади з життя знаменитих і успішних людей і протилежні приклади для контрасту

Дайте дитині розуміння всіх інструментів планування і покажіть сенс у всіх цих діях. Він ніколи не буде це застосовувати просто тому, що треба. Так само як і ви – дорослі, діти щось роблять лише тоді, коли розуміють – «навіщо».

Давши таку базу, ви навчите дитину азам тайм-менеджменту, а демонструючи на власному прикладі, як це застосовувати, ви надихнете його. Але пам’ятайте: немає нічого універсального – експериментуйте!