Лідерство високої усвідомленості

Чого ми хочемо?

Вийти з кризи:

• з мінімальними втратами
• з максимальною підготовкою до ривка
• з хорошим правильним корисним досвідом
• з новими цілями та партнерами
• з прискоренням

Нам важливо зберегти і покращити свою команду, підтримати та надихнути.

Ми хочемо утримати і навіть просунути свої позиції на ринку.

Ми вважаємо правильним оновитися і зміцнитися.

Одна з випускниць нашого тренінгу “Управління часом для власника бізнесу” Олена Попова написала на своїй сторінці, що вона не знає про кризи, тому що їй пощастило під час усіх великих криз перебувати в процесах запуску нових проєктів, різних, але трудомістких, тому криз для неї не було – була велика робота, яку вона виконувала б незалежно від того, що там навколо відбувається.

І це перше завдання лідера – посилювати своє бачення, робити його яскравішим, сильнішим, зрозумілішим.

Спілкуватися з людьми для того, щоб донести до них це бачення. Спілкуватися більше, ніж будь-коли, щоб “перекричати” цей інформаційний шум.

Діяти. Не чекати, а робити. Під час кризи все одно невідомо, які дії правильні і які – неправильні, тому треба просто діяти на підставі того, що ти сам вважаєш правильним.

А ось розмовляти з людьми потрібно зараз на дуже зрозумілій для них мові. До біса складні слова і заумні фрази, не всі люди в змозі навіть прості команди почути в стані замішання. Тому не ускладнюйте їм життя. Говорити треба просто, а ще краще – давати команди, чіткі і зрозумілі, на короткі дії.

Так, і взагалі, треба все спрощувати. Завдання давати короткі, дії прості, ще краще було б програмку скласти, на папері написати і в руки дати, як тверду частинку для опори. А якщо висилати емейлом – попросіть співробітника за можливості надрукувати або переписати, тому що в кризовий час потрібні точки опори, фізичні – вони надають впевненість, ніби тримаєшся за них.

Щоб все це робити, лідеру потрібно попрацювати над своєю буттєвістю.

Почну зі спокою. Нерви в кулак зав’язав, емоції в рюкзак сховав, усмішку на обличчя натягнув (повірте – і по телефону чути, сама продавців тренувала) – і почав спілкуватися з підлеглими.

А щоб той тебе сприймав, впевненість потрібна в тому, що все у нас буде добре. Давайте начистоту: така здатність, впевненість у своїй справі і в своїй компетентності, завжди була і завжди буде гідністю і перевагою лідера перед усім іншим. Криза – не криза, а слабинку лідеру давати не можна. Це велика помилка, що щирість у спілкуванні допомагає налагодити процес лідерства: щирість повинна бути чітко обмежена і дозована.

І звичайно ж, без поваги ніяк не обійтися. Гідність у кризі стає болісною, чутливість підвищується – це треба враховувати. Трохи знизити емоційний накал пристрастей буде корисно, якщо вони стосуються якихось помилок або проблем. Зате перемоги святкувати без даху над головою!

Взагалі, лідеру потрібно бути гнучким і різноманітним як кажуть, “переміщатися по емоційній шкалі вгору і вниз швидко і просто”. Сумує підлеглий? “Спустися до нього з небес”, розпитай, вислухай, а потім його тихенько, але наполегливо піднімаєш, піднімаєш, піднімаєш вгору. Глянь, а він вже і сміється.

А ти, лідер, себе не розтрачуй на дурниці, бережи. Займайся важливим, все спрощуй – не ускладнюй, але й на віру нічого не приймай: знайди час і сам перевір, що там насправді. Прийшов час вам, лідерам, згадати навички коучингу і застосувати їх до всіх: до себе, команди, близьких, та й просто різних знайомих і незнайомих хороших людей.

Лідера повинно бути багато!