Специфічна мова Дрес-Код!

Додатковий інструмент комунікації!

На 10-му ювілейному Дискусійному клубі «Міцний горішок» зібралось коло людей, яких хвилює питання дрес-коду у нашій країні:

• Що таке дрес-код? 
• Навіщо він?
• І кому йому підкоритися, а кому ігнорувати?

В ході засідання стало зрозумілим, що учасники трактують поняття дрес-коду по-різному. Експерти намагались розколоти цей міцний горішок:

• Альона Сереброва, український дизайнер, успішно працює в моді протягом 15 років, розробляла корпоративний стиль одягу для Укрсиббанк, Укрсибінвест, Автомобільного дому Україна "Мерседес-Бенц", Royal Cetering Service, ТОВ "Авіа центр", ЗАТ "Планета-Буд", "Планета-Міст", туристичній компанії "Ідріска Тур", створювала представницький одяг для міжнародних виставок "Немірофф"; 
• Серж Смолін, провідний дизайнер і засновник Дому моди IDoL. Чоловік IDoL – завойовник, як підкорює світ і з легкістю досягає цілей; 
• Тетяна Гурьєва, консультант, іміджмейкер Верховної ради, працює з молодим політиком Наталією Королевською;
• Вероніка Жулай, керівник «Жіночого клубу», кандидат філософських наук; 
• Павло Гринишин, директор мережі салонів краси Alessandro, консультант з менеджменту і маркетингу підприємств індустрії краси; 
• Костянтин Коптелов, учасник засідання, займається тренінгами, коучінгом, також заробляє гроші науковими дослідженнями в психіатрії, 70 % свого часу проводить у відрядженнях, літаках, готелях і тому противник такого явища як дрес-код. «Від 6 до 2 польотів на тиждень, - каже він. – Насправді вважаю дрес-код – не найкращим варіантом конкретно для моєї професії».

А ось Наталія Коваль, організаційний консультант «Райського джерела», іншої думки:

Я проблемою дрес-коду займаюсь вже 15 років у сфері HR, працюючи в різних компаніях, на різних посадах. Це питання викликає багато емоцій, багато розмов. На сьогодні воно для мене стоїть дуже гостро – працюючи з персоналом, інколи не вистачає експертів, щоб підсилити свою позицію і керівництва/

Тетяна Гурьєва, консультант, іміджмейкер Верховної ради:

 З політиками та бізнесменами цією темою займаюсь понад 10 років, в напрямку психології іміджу. Як державний чиновник сьомого рангу я зацікавлена, щоб дрес-код був абсолютно на всіх підприємствах.

Софія Лещишина, власник кількох компаній:

Дрес-код - це мова, за допомогою якої людина надсилає певні меседжі оточуючим. Іноді дрес-код не відповідає тому, що вона хоче людям сказати: може вийти дуже смішно, неорганічно і незручно. Але в принципі люди розуміють, що таке дрес-код. Хоча в нашій країні дрес-код або те, що прийнято в світі великого бізнесу чи великих грошей, це трошки речі дивні і несумісні. Зовнішній вигляд - це те, як людина себе відчуває і як хоче, щоб її сприймали. Дрес-код - специфічна мова, як і запах, як і міміка обличчя, як і жести, які ми використовуємо. І тому слава тим і хвала, хто вміє цим користуватися. Великий потенціал - для тих, хто хотів би вчитися користуватися зовнішнім виглядом як додатковим інструментом комунікації.

Павло Гринишин, директор мережі салонів краси Alessandro:

 В одному колективі існують полярні думки по дрес-коду, різні правила для різних членів колективу на 1 підприємстві. Тема дійсно цікава. В індустрії краси є люди, які мають вищу освіту, для яких дотримання правил є обов'язковим. Людина, яка пройшла 6 років медичного університету, ординатуру, вона навіть питання дрес-коду не піднімає. Їй не потрібно пояснювати для чого, бо вона сама це знає. Оскільки косметологічні послуги, в нашому випадку - робота з естетики тіла та естетики особи, визначає з одного боку певну безпеку, з іншого - демонстрацію власного професіоналізму, уніформа є одним із перших елементів, завдяки яким ми справляємо перше враження на нашого клієнта.
Психологи довели, що тільки 7% - словесна інформація, яка сприймається протягом перших 30 секунд, за 30 секунд ми складаємо враження про людину з якою ми спілкуємося на підсвідомому рівні, 38% - це наш зовнішній вигляд, 50% - міміка, інтонація, жести. Уніформа входить до 37-38 відсотків безмовної мови.
Клієнту дуже важливо побачити, наскільки людина охайна в одязі, педантична, охайна щодо швів, вигладжена, які запахи видає.
Ми готові заплатити 1000 грн.косметологу, який виглядає якнайкраще. І ми готові заплатити ту ж суму навіженому директору, який виглядає абсолютно не презентабельно, але привабливий і переконливо аргументований.

Вероніка Жулай, керівник «Жіночого клубу»:

Дрес-код – правила, як виглядати в тій чи іншій атмосфері, в тому чи іншому місці: на роботі, на вечірці, на званій вечері.

«В деяких організаціях дрес-код в договорах обговорюється. Це зведення правил», - каже Тетяна Гурьєва.
«Дрес-код – це не те, що ти зазвичай носиш. Мій звичний одяг – светр. Піджак – це вже спецодяг», - коментує Констянтин Коптьолов.

Учасники зійшлись на думці, що роботодавець, який у компанії запроваджує дрес-код, повинен платити за робочий гардероб найманого працівника. Але зазвичай, як сказала Софія Лещишина, все відбувається інакше: не хочеш приймати нових правил організації, шукай собі іншу роботу.

«Я дрес-код перестала вже давно сприймати на рівні жарту. Кабінет Міністрів України затвердив офіційно правила дрес-коду. І, наприклад, ви не потрапите туди, якщо одягнені не відповідно. Вам можуть сказати: «Перевдягніться і прийдіть якось іншим разом», - заявляє Тетяна Гурьєва.

Експерти переконані, що люди виявляють супротив до дрес-коду і не хочуть дотримуватись цих правил. У кожного – своє внутрішнє розуміння стилю, індивідуальності, як її висловлювати, і раптом цей вибір забирає компанія, яка змушує одягати уніформу і ходити в ній на роботу.

Костянтин Коптелов:

Якщо ми говоримо про чиновників, тут чітко налагоджена машина, дрес-код тільки допомагає».

Серж Смолін:

«А яка машина добре їде? В якої кожен гвинтик на своєму місці і він працює бездоганно. Чому люди виявляють протест? Ви, як психолог, повинні знати, на будь-які правила і рамки є внутрішній протест».

Людмила Богуш, бізнес-тренер, власник Студії управління часом BogushTime:

«Я намагалась запровадити дрес-код у нашій компанії. Але хтось радіє, а хтось крізь зуби каже: мені така якість не підходить і взагалі носити не буду».

Українці досі опираються дрес-коду. Чому вони опираються і як з цим опором боротись, чекайте у наступному матеріалі…