Як не втратити авторитет під час публічних виступів
Не зручні питання
Я впевнена, що нерідко, виступаючи перед аудиторією, ви зустрічалися із ситуаціями, коли учасники заходу задавали питання, а ви не знали, як на нього відповісти.
Причини могли бути різними: ви не відповідаєте за ту область, із якої було питання; ви не досліджували цю тему раніше, або не стикалися з цим питанням до цього; ви просто не компетентні в тому питанні, яке задали і т.д.
В результаті ви відчували себе ніяково, втрачали авторитет в очах публіки, відчували опір аудиторії, а то і зовсім могли втратити контроль над нею. А для спікера вкрай небажано «падати обличчям у бруд», так як просто можна не досягти мети виступу.
Чи маєте Ви право не знати відповідь на якесь питання? Звичайно ж, маєте. Немає на світі людини, яка знала б відповіді на усі запитання. Немає на світі людини, яка була б компетентною у абсолютно всіх сферах життя. Так не буває. Тому перестаньте себе картати за це.
Однак, не подумайте, що я хочу сказати «забийте» і не переживайте з приводу ваших провалів. Висновки обов'язково потрібно зробити і винести уроки, які допоможуть не потрапляти в такі ситуації у майбутньому.
Справа в тому, що у суспільстві існує стереотип, який говорить про те, що спікер - це «гуру». А раз він гуру, він не може чогось не знати. «Раз ти вийшов на сцену, ти точно повинен знати про щось більше, ніж я, інакше навіщо мені витрачати час на те, щоб тебе послухати», - думає людина в аудиторії. Це всього лише стереотип і це зовсім не обов’язково є правдою. Однак не враховувати вплив цього переконання на настрій публіки не варто.
Віхід зі складних ситуацій
Нижче я дам набір рекомендацій і прикладів, які допоможуть вийти зі складних ситуацій у ті моменти, коли ви не будете знати відповідь на якесь питання під час вашого виступу.
1. Ніколи не кажіть: «Я не знаю», намагаючись відповісти на питання. Це викликає у аудиторії недовіру до вас. (До речі, також ніколи не застосовуйте словосполучення «я не знаю» просто для зв'язки слів у реченні. Це часто звучить у репліках по типу: «Ну ви ж знаєте, як це буває, наприклад, ну я не знаю, уявіть собі ситуацію, коли ви виходите із офісу ... »… У цьому прикладі фразу «ну я не знаю» краще зовсім викинути із речення. Це фраза-паразит. Тоді змістовне навантаження залишиться таким же, а от на підсвідомому рівні ви не створите у аудиторії ідею про те, що ви можете чогось не знати).
2. Ніколи не вигадуйте відповідь, якщо ви дійсно її не знаєте. Це призводить до словоблуддя, дратує аудиторію і в підсумку все одно демонструє вашу некомпетентність.
3. Замініть фразу «я не знаю» на одну з наступних фраз:
• Для того, щоб найбільш повно відповісти на ваше запитання, мені необхідно проаналізувати додаткові дані, які не були використані при цих розрахунках ...
• Для того, щоб найбільш точно відповісти на ваше запитання, мені необхідно підключити фахівців, які відповідають за цю сферу діяльності ...
• Для того, щоб найбільш коректно відповісти на ваше запитання, мені необхідно буде 10 хвилин додаткового часу під час перерви між блоками виступу, тоді я зможу використати матеріали, яких немає у цій презентації, і надати вам необхідні дані...
• Варіанти відповідей, після фраз, виділених жирним шрифтом, можуть бути абсолютно різними і будуть змінюватися в залежності від ситуації.
Це дійсно дієвий варіант вирішення проблеми, проте після подібних відповідей ви можете зіштовхнутися з іще однією складністю. Якась людина в аудиторії може сказати:
«А я хочу, щоб ви відповіли зараз». Тоді правильно буде поставити запитання вашому опоненту: «Ви хочете, щоб я вам збрехав і дав невірну інформацію? Або Ви все ж таки хочете отримати точні дані?». Якщо слухачеві дійсно потрібні вірні дані - він обов'язково дасть вам можливість їх роздобути. А якщо людина задала питання просто, щоб подивитися, як ви будете «підсмажуватись» на сцені – то до перерви вона уже забуде про своє питання і більше не створить вам незручностей.
4. Отримавши питання від когось із слухачів, не поспішайте на нього відповідати.
Один із дієвих спікерських методів - це повернути питання назад в аудиторію. Зробити це можна так: «О, дякую вам за дуже цікаве запитання! Скажіть (звертаючись до інших учасників в залі), а хто з вас знає відповідь на це питання?». Будьте впевнені, у залі обов'язково знайдеться мінімум один «розумник», який не втратить можливість продемонструвати свої знання. А вам такий прийом допоможе взяти тимчасову фору і зібратися з думками, щоб зрозуміти, як дійсно влучно можна відповісти на це питання.
5. Обов'язково після виступу записуйте усі питання, на які ви не знали відповідь, і, готуючись до наступного спічу, підготуйте блискучі відповіді, щоб не потрапити у незручне становище двічі. Згодом ви будете готові геть до усього. Практика завжди допомагає долати труднощі і підвищувати рівень майстерності спікера.
