Валерія Казадарова: Чому студентів не беруть на роботу?
Валерія Казадарова, успішна бізнес-леді та чарівна жінка - про проект Києво-Могилянської Академії "Профі+", в якому недощадавно взяла участь Студія управління часом BogushTime.
29 січня бізнес-тренер BogushTime Ольга Мартиненко провела тренінг для студентів, на якому допомогла молоді зорієнтуватися у своїх цілях задля успішного досягнення їх у майбутньому.
Валерія розповіла як повернулася до alma mater, щоб дати можливість талановитим студентам розвинутись і досягти своїх цілей.
Про бізнес, як знайти свій шлях у житті, чим зараз "живе" молодь, про свій світогляд та соціальну діяльність - читайте скоро у нашому блозі.
Пані Валеріє, довгий час Ви працювали у сфері підбору персонала, що з цього вплинуло на заснування власного бізнесу?
Питання про власний бізнес я ставила собі давно, але в голову не приходили привабливі ідеї. Також маловірогідним здавалась ідея накопичити кошти на стартовий капітал. І от у 2009 р., коли в результаті фінансової кризи мій тодішній роботодавець, компанія Келлі Сервісез, прийняв рішення піти з українського ринку, я майже вимушено стала на шлях підприємця. Я довго роздумувала, радилася з друзями, спілкувалася з партнерами щодо створення власного бізнесу. Проте, я відчувала відповідальність і страх за людей, яких я взяла в Келлі і яким пообіцяла хорошу роботу у майбутньому, а когось, навіть, вже витягнула з попередніх посад. Тому наважилася спробувати, до того ж у мене вже були перевірені люди поруч.
Як обирали найменування компанії? Були інші варіанти?
Це був цілий процес власного пошуку і порад друзів. Я могла б відразу іменувати її на кшталт «Казадарова і партнери», та мені хотілося вкласти в назву ідею компанії та весь її сенс. Коли люди читають «Таланти для бізнесу», то у них виникає розуміння того, чим ми займаємось.
Напрямок Вашої діяльності спрямований на надання послуг компаніям в сфері забезпечення персоналом, а як обирали штат для своєї компанії?
Загалом кістяк команди сформувався ще тоді, як я заснувала фірму. Проте професія рекрутера не зобов’язує мати певну освіту, тож працювати у цій сфері може людина з будь-якої галузі. Для мене головний підбір персоналу відбувається за цінностями. Я маю бути впевнена, що ми сповідуємо одні і ті ж ідеї ведення бізнесу, норми спілкування з клієнтом та дотримання стандартів етикету.
Власний бізнес згодом породив у стінах Києво-Могилянської академії інший проект. «Профі +» - що це, розкажіть?
Ідея програми виникла тоді, коли за порадою до мене звернулась мій колишній керівник за часів роботи в Академії, Наталія Шумкова. Вона поцікавилась, яким чином можна адаптувати студентів до ринку праці. Тож я вирішила подумати щодо цього і запропонувала провести серію тренінгів для студентів, які б навчили їх тим базовим речам, які у майбутньому будуть потрібні на робочому місці.
Чим цей проект є особисто для Вас?
Для мене це, насамперед, повернення до AlmaMater. Тобто я віддячую навчальному закладу, засновник, професори та співробітники якого, доклали чимало зусиль до того, ким я зараз є. І зважаючи на те, що університет має обмежені ресурси, а студенти великий потенціал - такий проект дає останнім можливість вчитись і дізнаватись більше.
Яким чином відбувається організація тренінгів? Чим керуєтесь при виборі тем?
Загалом ми радимося з Наталею Шумковою, адже вона координує проект з боку Академії. Таку програму ми робили у 2012 році, і от цьогоріч знову поновили. Програма у нас стала, я весь час відслідковую потребу вмінь та навичок, спілкуючись з клієнтами, кандидатами, читаючи дослідження на цю тему. Тренерів для семінарів я відібрала ще на старті програми, проте невеличкі зміни все ж відбуваються. Ось до нас приєдналась компанія BogushTime, за що ми дужевдячні.
Які плани щодо подальшого розвитку комплексної програми «Профі+»?
Насправді, сама програма налічує лише 11 занять і ніби це не так й багато. Але навіть для цього потрібно знаходити час й інвестувати зусилля для результату. Весь час потрібно тримати зв'язок зі студентами, тренерами, Академією. Звісно, я маю декілька додаткових ідей, і одна з них спрямована на створення невеличкого курсу для адаптації студентів першого курсу. Вони мають розуміти - куди йдуть, яке хочуть майбутньє і, головне, що вони мають для цього зробити.
Відбувається якась популяризація «Профі +» поза межами університету?
Знаєте, моє завдання зробити внесок тут і зараз. Був час, коли я малювала для себе стратегію розвитку програми, була ідея впровадити подібне в інших вишах країни. Взялася досліджувати подібні ініціативи в світі і, незважаючи на те, що Україна йде шляхом надання більшої автономії вищій школі, таким глобальним підходом все ж має займатись держава.
Який внесок у програму може вкласти BogushTime?
Те, що мені подобається у BogushTime, то це методологія, якої Людмила Богуш дотримується вже досить давно. Я відвідувала тренінги Людмили, коли ще вона була тренером і не мала власної компанії. Вона має конкретний інструмент – щоденник, який популяризує, і яким можна користуватись абсолютно у будь-якій сфері діяльності. Тож нам би хотілось і надалі співпрацювати з BogushTime.
Валеріє, відкрийте секрет, як самоудосконалюєтесь, розвиваєте свої навички?
Для мене розвиток – це прочитання книг і робота із собою. Регулярно відвідую якісь цікаві і корисні лекції, майстер-класи, тренінги. Проте зараз мені цікаві питання та концепції філософського спрямування, більш широкий – світоглядний контекст, а не якісь конкретні навички.
