1. Ті, що існують.
   Це та категорія, котра постійно немов «білка в колесі». Вона біжить, не зупиняючись. А коли зупиняється, то лише для того, щоб подихати, відчути своє тіло, а потім далі в рух. Ввечері почувається погано, без сил, без енергії. Коли людина в такому темпі, вона не встигає насолодитись життям, а може тільки виконувати те, що треба: треба прокинутись, треба піти на роботу, треба відвести дітей в садочок/школу, нагодувати їх, треба купити продукти і т.д.: треба, треба, треба…
    
2. Ті, що живуть.

На якомусь етапі своєї кар’єри кожен менеджер починає розуміти, що без делегування значних результатів отримати не вийде. Бо двома руками результату можна створити тільки за одного працівника. Якщо ж роботи накопичується на п’ятьох, то і до роботи долучати треба п’ятьох.

Спокойное рабочее утро, впереди целый  день и вполне можно успеть все запланированное. И тут начинается…. Новые задачи сыпятся, как из рога изобилия – и приносят их как руководители, так и коллеги и подчиненные. Отвлекают звонки, посетители, сотрудники. Еще нужно успеть разобрать рутинные вопросы. И приходится выполнять несколько дел одновременно. А к вечеру становится ясно, что план дня выполнен в лучшем случае наполовину – в итоге нужно задержаться или брать работу на дом.

Зарегистрируйтесь на тренинг по ссылке.